Натуральне господарство; функції грошей; ринок

СДР ¾ спеціальні права запозичення в Міжнародному валютному фонді (МВФ). Таким правом наділяється кожна країна ¾ член МВФ, для якої відкривається у фонді спеціальний ліміт в СДР. У межах виділеного ліміту кожна країна може купувати потрібну їй іноземну валюту в інших країн ¾ членів МВФ, розраховуючись за неї в СДР через фонд.

Кошти СДР введені в міжнародний оборот в 1970 р. Поступово СДР перетворились в міжнародні резервні і платіжні засоби і широко використовуються країнами-членами МВФ для поповнення своїх валютних резервів, для розрахунків з МВФ та між собою, для регулювання сальдо платіжних балансів, для порівняння вартості різних валют тощо.

Європейська валютна одиниця (ЕКЮ) ¾ умовна міжнародна рахункова одиниця країн-членів ЄЕС; створена в 1979 р. з метою протиставити свою колективну валюту американському долару і стримати його проникнення на європейський ринок. Величина ЕКЮ розрахована на базі “кошика” національних валют країн-членів ЄЕС. Служить грошовою одиницею європейської валютної системи. Випускається у вигляді записів на рахунках центральних банків ЄЕС в Європейському фонді валютного співробітництва. Використовується як міра вартості, база для визначення валютних паритетів, засіб міжнародних розрахунків тощо. У перспективі СДР і ЕКЮ, по замислу їх фундаторів, повинні стати формою світових грошей, деякі функції котрих в обмежених масштабах вони вже виконують.

Таке суперечливе становище ключових валют не тільки загострює проблему міжнародної валютної ліквідності, але, і підриває стабільність курсового механізму світової валютної системи. Щоб підтримувати курс резервної валюти у визначених параметрах країні-емітенту приходиться витрачати значні суми для проведення валютних інтервенцій на валютних ринках, що в кінцевому підсумку значно зменшує отримані вимоги від провідного становища національної грошової одиниці в міжнародному платіжному обороті.

За своєю природою колективні валюти також не мають внутрішньої вартості і виступають як умовні рахункові грошові одиниці. Вони не існують у матеріальній формі тобто у вигляді банкнот або монет, а значаться у формі записів на банківських рахунках, в тому числі, і в пам¢яті ЕОМ. Колективні валюти, які емітуються міжнародними фінансово-валютними організаціями для визначення і порівняння широкого кола економічних показників і для використання як офіційного грошового еталону в різних валютних вимірюваннях (спільним знаменником для співставлення курсів національних валют). Поступово беруть на себе деякі функції грошей, зокрема функцію платіжного засобу і міжнародних безготівкових розрахунках, функцію засобу нагромадження вартості в формі резервної валюти. Використовується під контролем міжнародних валютних організацій, що забезпечує їм більшу стійкість і більші переваги в ролі міжнародних платіжних засобів порівняно з національними валютами. З простих рахункових одиниць вартості вони поступово стають валютою.

Отже: 1) міра вартості служить еквівалентом вартості всіх товарів;

2) засіб обігу служить посередником при обміні, стимулює обмін товарів;

3) засіб утворення скарбів виступає як резерв багатства, регулює грошовий

обіг;

4) засіб платежу забезпечує погашення боргових зобов’язань;

5) світові гроші виступають як міжнародний засіб платежу, загальний

купівельний засіб та сприяють матеріалізації багатства.

3. Ринок, його сутність, умови становлення і функції.Ринок - це складне й багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими ознаками. „Ринок” для американця, японця, західно європейця виглядає по-різному. Відповідно до цього Україна повинна мати ринок, який би відповідав її національним особливостям, а не американський чи корейський. З давніх часів ринок визначали як місце де здійснюється купівля або продаж товарів. Ось чому у багатьох слово „ринок” асоціюється з базаром. Це лише частково. Ринок – поняття більш широке і містке. Це універмаги, магазини. Різні палатки. Є ринки, на яких продаються і купуються цінні папери ( акції, облігації). Це фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари ( зерно, цукор, цемент) за стандартними якісними показниками, покупці та продавці вступають у конкретні відносини. Учасники на себе юридичні зобов’язання, якими визначаються їхні дії та відповідальність. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з приводу існуючих та потенційних товарів утворюють ринки.