Податкове навантаження і податковий тягар

Як відомо, основними непрямими податками, що передбачені податковим законодавством України, є податок на додану вартість та акцизний збір. Однак у ході реформування податкової системи нашої країни періодично висуваються пропозиції запровадити в ролі основного елемента системи непрямого оподаткування податок з обороту в тому чи іншому вигляді. Окрім того, порівняно недавно податкова система України збагатилася на спрощену систему оподаткування, основним елементом якої є податок з обороту. В цьому зв'язку питання дослідження доцільності існування податків з обороту як альтернативи існуючому ПДВ в Україні є досить актуальним.

Останній, зберігаючи переваги інших податків на споживання, був позбавлений їх основних вад. По-перше, ПДВ, як і податок з обороту, стягується на кожній стадії виробництва і реалізації продукції. По-друге, оскільки ПДВ оподатковується лише вартість, додана на кожній стадії, він прямо залежить від реального внеску цієї стадії у вартість кінцевого продукту, яка дорівнює сумі доданих вартостей усіх стадій обороту виробництва та обігу. В зв'язку із цим ПДВ не залежить від зміни кількості стадій обігу товарів від виробника до виробника, тобто від зміни організаційної структури економіки. Податок на додану вартість є також більш нейтральним з точки зору умов ринкової конкуренції, оскільки не стимулює вертикальної інтеграції. Цей податок має також переваги з точки зору адміністрування, оскільки дає можливість "перехресного" контролю податкових платежів. Тому й не дивно, що впродовж кількох десятиліть після введення у Франції ПДВ почав застосовуватись у податкових системах переважної більшості розвинених країн, фактично витіснивши податок з обороту.

Отже, ПДВ представляє собою більш прогресивну і досконалу форму непрямого оподаткування, ніж податок з обороту. В цьому контексті варто відмітити, що в проекті розробленого в 1994 році в рамках Міжнародної податкової програми Світового податкового кодексу, який утілює найпередовіший досвід сучасної науки та практики оподаткування, ПДВ посідає помітне місце.

Як наслідки застосування системи оподаткування можливі подальше зростання "тінізації" економіки та жорсткіше податкове адміністрування, що стимулюватиме ухилення під сплати податків у масових масштабах. Тому стає зрозумілим, що запровадження в Україні податку з обороту замість ПДВ матиме негативні і багато в чому непрогнозовані наслідки.

Існуючі податки можна класифікувати за різними принципами: об'єктом (податки на доход, прибуток, власність),суб'єктами оподакування, платниками (індивідуальні такорпоративні податки), характером стягування податку (прямі,непрямі).У даному разі нас цікавить конкретне питання: позитивний ефект і втрати від застосування певних податків з макроекономічної точки зору. Для цього розглянемо ту класифікацію податків, яка розрізняє прямі податки (на доходи) і непрямі (на споживання).

Прямі податки істотно впливають на ринок ресурсу праці. Адже бажання пропонувати працю безпосередньо залежить від величини доходу, що залишається після оподаткування. Уявімо, що пропорційним податком оподатковується зарплата. Як впливає податок на обсяг робіт в економіці? Для відповіді скористаємося графіком 1:

Ресурси праці

Графік 1

Пояснення до графіка 1:

1. На графіку відображена рівновага (точка Е1) попиту і пропозиції на ринку праці до того, як доход працівників почав обкладатись податком. Цьому стану рівноваги відповідає кількість зайнятих L1 і зарплата W.

2. Лінія S2 відображає пропозицію після впровадження податку. Рівновага попиту і пропозиції досягається у точці E2.

3. Е2К - відрізок, що відображає величину податку на доход. W1 - зарплата до оподаткування, W2 - після оподаткування.

4. Площа фігури W1E2KW2 означає величину податкових над-

ходжень до державного бюджету за умови, що платниками податку є L2 осіб і кожна особа сплачує Е2К податку.

Розглянемо ситуацію до і після введення податку на доход детальніше. Нехай до оподаткування середня зарплата становила 9 одиниць. Якщо встановлено, скажімо 30%-ний податок на зарплату, то працівники будуть пропонувати ту саму кількість праці, у разі коли їх зарплата до оподаткування становитиме 12 одиниць. Але попит на працю з боку підприємсців зменшується із зростанням зарплати. Із зростанням зарплати, як відомо, підприємства залучають меше працівників. Рівновага (це і показано на графіку) встановиться в точці, яка визначається більш високою зарплатою для підприємців (W1 W2),але більш низькою зарплатою після оподаткування для працівників (W2 W) і меншою зайнятістю.