Податкове навантаження і податковий тягар

Механізм впливу податкового тягаря цілком простий і зрозумілий: при високому рівні податкових стягнень економічний агент повинен або відхилятися від сплати податків, або здійснювати вкладення в активи з максимально високим прибутком, розглядаючи такий параметр, як величина ризику, в якості другорядного.

Розглядаючи проблему надлишкового податкового тягаря, слід відмітити, що вона складається з великої кількості компонентів, серед яких необхідно виділити:

-високі ставки податків;

-штучне визначення умов беззбитковості угод;

-некоректне визначення податкової бази;

-багатократність обкладань;

-надлишкова кількість податків, що стягуються.

Очікуваний позитивний вплив на економіку країни залежатиме, в першу чергу, від врахування у проекті Податкового кодексу низки загальноекономічних вимог, а саме: відчутного зниження рівня податкового навантаження, зменшення загальної кількості податків і зборів та забезпечення прозорої і ефективної системи адміністрування податків та інших обов'язкових платежів.

У проекті Кодексу також запропоновано зменшити ставки податку на прибуток підприємств (з 30 % до 25 %) і податку на додану вартість (з 20 % до 15 %, на перехідний період – 17 %). Зниження ставок цих податків дозволить тільки в певній мірі зменшити податкове навантаження на підприємства, адже головна проблема сучасної податкової системи країни полягає не стільки в розмірі ставок самих податків, скільки в порядку їх нарахування та адміністрування.

Надання пільг і списання заборгованості приводить до того, що збільшується податкове навантаження на тих, хто добросовісно розраховується з бюджетом. Хочеться сподіватися, що Верховна Рада найближчим часом вдосконалить механізм оподаткування доданої вартості та прибутку підприємств. І врахує при цьому специфіку малого і середнього бізнесу. Надзвичайна важливість цих податків полягає в тому, що саме вони є основою Державного бюджету.Оскільки податок з обороту стягується з усієї вартості у, включаючи вартість сировини та матеріалів, то при його використанні в тому випадку, коли існує декілька стадій виробництва й обігу, виникає кумулятивний ефект, тобто ефект послідовного збільшення податкового навантаження. Фактичне податкове навантаження за таких умов залежить від довжини шляху від виробника до споживача, причому масштаб кумулятивного ефекту тим більший, чим більшою є додана вартість (заробітна плата і прибуток) підприємств, які знаходяться на початку виробничого циклу. Отже, податкове навантаження при цьому набуває нерівномірного та випадкового характеру, оскільки залежить не від результатів функціонування підприємства, а від його місця у виробничому ланцюзі та кількості технологічних циклів, які пройшла використовувана сировина. Такий підхід до оподаткування істотно збільшує податкове навантаження насамперед на підприємства легкої і харчової промисловості, переробні галузі АПК, деревообробну та целюлозно-паперову промисловість, машинобудування тощо. Причому в межах однієї галузі в скрутному становищі опиняються саме ті підприємства, які випускають продукцію з більш високоякісних, а відтак і дорогих видів сировини та матеріалів.

За таких умов, безперечно, створюються стимули до вертикальної інтеграції – об'єднання технологічно пов'язаних підприємств, що зрештою зумовлює підвищення рівня монополізації економіки. Поява монополій з мотивів оптимізації сплати податків, які не зацікавлені у співпраці з будь-якими посередницькими структурами, малими та середніми підприємствами, призводить до цілковитої втрати стимулів до конкуренції і занепаду малого та середнього бізнесу, який не витримує цінової конкуренції з монополіями.

1.2. Особливі наслідки оподаткування при прямих і непрямих податках

Податкова система охоплює різні види податків. В основу їх класифікації покладені різні ознаки. Основну групу становлять прямі та непрямі податки. Прямі податки призначаються безпосередньо на дохід та майно (пряма форма оподаткування). До непрямих податків належать податки на товари та послуги, що входять до ціни товару або включені в тариф на послуги. Власник товару чи послуги, реалізуючи їх, отримує податкові суми, котрі перераховуються державі (непряма форма оподаткування).