Економічна криза
Питома вага будівель і спо¬руд у структурі основних фон¬дів на підприємствах галузі хлібопродуктів становить 75-80 відсотків. Особливо висока вона на хлібозаготівельних підприємствах — близько 60 відсотків. Дещо нижча на зер¬нопереробних виробництвах. Водночас в інших галузях на¬родного господарства вона ста¬новить лише ЗО відсотків вар¬тості основних фондів. Це зу¬мовлено специфікою галузі хлібопродуктів, де значно нижча питома вага обладнан¬ня. Торік його частка в загаль¬ній вартості виробничих фон¬дів дещо перевищувала 17 від¬сотків.
Особлива увага сьогодні — вмілому використанню капіта¬лу. Адже постійно відчувається гостра нестача інвестицій при зростанні вартості капітального будівництва, техніки, створен¬ні капітале- та науковоємких виробництв. Звісно, модернізу¬вати діючі підприємства потріб¬но. Але робити це широкомас¬штабне доцільно лише тоді, ко¬ли прибутки підприємств будуть достатніми для створення фон¬дів нагромадження і споживан¬ня, а банки кредитуватимуть довгострокові інвестиційні про¬екти. Альтернативи тут не існує. Які ж джерела фінансування можна залучити для технічно¬го переоснащення галузі?
Передусім прибуток, що за¬лишається на підприємствах, спрямовується на реконструк¬цію і технічне переоснащення виробництва. Потім — аморти¬заційні відрахування. Адже під¬вищення інвестиційної актив¬ності безпосередньо пов'язане із ставленням до амортизації як основного ресурсу та фінансово¬го джерела капіталовкладень. Уповільнити старіння основних фондів можна й завдяки прис¬кореній амортизації — головно¬му напрямку відновлення основ-нихвиробничих фондів. Одне джерело фінансування — кошти від приватизації під¬приємств галузі хлібопродук¬тів, які можна спрямувати на технічне й технологічне онов¬лення виробництва. І, нареш¬ті, доцільно залучити гроші ко¬мерційних банків, а також на¬селення та приватизаційні сер¬тифікати. Це підвищить приваб¬ливість підприємств галузі для потенційних інвесторів.
Важливий напрямок струк¬турної перебудови підприємств галузі та необхідний засіб змен¬шення негативного впливу на економіку — відновлення на ви¬робництвах випуску споживчих товарів через модернізацію від¬повідних цехів.
Одне слово, в умовах ринко¬вої економіки господарникам розраховувати слід передусім на власні сили, кмітливість, пра¬цьовитість.
У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка е заключним ланцюгом у виробництві про¬довольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потре¬би населення у високоякісних продуктах хар¬чування в широкому асортименті. Її підп¬риємства здатні переробити понад 50 млн т цукрових буряків, 2,6 — насіння олійних куль¬тур, 2,5 — овочів і фруктів, 18 — молока, 4 млн т — худоби та птиці.
Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал харчової промис¬ловості повністю не використовується. Вона зазнає великих труднощів у своєму дальшо¬му розвитку та вдосконаленні. По відношен¬ню до 1990 р. індекс спаду виробництва про¬дукції харчової промисл'овості в 1996 р. (у порівнянних цінах) становив 50% за серед¬ньорічного спаду 14%. Виробництво м'яса першої категорії знизилося в 3,7 раза, ковбас¬них виробів — у 4,2, товарного масла — у 2,7, сирів жирних —у 3,1, продукції із незбираного молока — у 7, цукру-піску — у 2,1, олії — у 2,4, кондитерських виробів — у 3,9 раза. Слід зазначити, що в минулий період (1986— 1990 рр.) розвиток харчової промисловості характеризувався відносно високим рівнем зростання (118%). Цього було досягнуто пе¬реважно завдяки м'ясо-молочній галузі, яка виробляє найбільш цінні у фізіологічному від¬ношенні продукти харчування.Основною причиною спаду стало в ос¬танні роки скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Так, поголі¬в'я великої рогатої худоби в 1996 р. проти 1990 р. зменшилося в 1,6 раза, свиней — в 1,7, овець і кіз—у 2,7 раза. Це стало факто¬ром зниження обсягів продажу худоби та пти¬ці всіма категоріями господарств заготівель¬ним організаціям у 5,3, а молока — у 4,5 раза.
Останніми роками здійснення заходів що¬до дальшого реформування економіки при¬звело до деякого уповільнення темпів спаду виробництва продукції сільського господар¬ства.
На 1 січня 1997 р. в усіх категоріях гос¬подарств налічувалося 15,3 млн голів вели¬кої рогатої худоби, або на 13% менше, ніж на 1 січня 1996 р., свиней —на 11,2 млн голів (або на 15%), овець і кіз—на 3 млн голів (або на 26%), птиці всіх видів — на 130,6 млн голів (або на 13% менше). Господарствами всіх категорій у 1996 р. одержано 2,1 млн т м'яса в забійній масі, що на 8% менше, ніж у 1995 р., 15,8 млн т молока, або на 8,4% менше. Знач¬ний спад кількості худоби й виробництва про¬дукції тваринництва допустили господарства громадського сектора, в яких поголів'я вели¬кої рогатої худоби скоротилося на 15,6%, сви¬ней — на 22,6, овець і кіз — на 36, птиці всіх видів — на 36,7%. На той час у господарствах приватного сектора м'яса й молока одержа¬но відповідно на 3,4 та 4,2% більше. Низькою залишається продуктивність тварин.