Внутрішні чинники економічного розвитку України

20042005

Рис. 1. Співставлення темпів зростання промислового виробництва у 2004 та 2005 рр. (% до аналогічного періоду попереднього року, в дужках подано частку галузі в реалізованій продукції промисловості)

Різкі негативні зміни відбулися в сфері зовнішньої торгівлі. У той час як обсяг імпорту товарів у квітні приблизно дорівнював березневому, експорт скоротився на 570 млн. доларів США або на 18,2 %, у результаті чого за квітень сальдо торгівлі товарами стало негативним – 340 млн. доларів США, що знизило сумарне сальдо зовнішньої торгівлі до 760 млн. доларів США. Скорочення відбулося по більшості товарних груп, насамперед – хімічної промисловості, експорту мінеральних продуктів, транспортному машинобудуванню, продукції рослинництва і готової харчової продукції.

Зменшення ролі експорту як чинника економічного зростання потребує переорієнтації на внутрішні чинники розвитку – зростання обсягів споживчого та інвестиційного попиту, а також створення відповідних умов реакції на це зростання з боку пропозиції. Як буде показано далі, становлення цих чинників відбувається в Україні досить повільно.

Хотілося б звернути увагу на деякі узальнюючі моменти, які стосуються складових структури та моделі інноваційної економіки.

В чому все ж-таки полягає об'єктивна необхідність саме інноваційної моделі розвитку економіки України на сучасному етапі? Зовнішні чинники відомі. Це, в першу чергу, глобалізаційні процеси, які сьогодні відбуваються в світі. Україна є складовою світової економіки, постіндустріальна епоха диктує свої вимоги. Це інтеграційні процеси, в яких бере активну участь Україна: євроінтеграційні процеси, Єдиний економічний простір, членство у Світовій організації торгівлі тощо. Це й відкритість економіки України як складової світової економіки та посилення конкурентного тиску на зовнішніх ринках.

Які внутрішні чинники існують сьогодні?

•По-перше, це забезпечення економічної безпеки держави як складової національної безпеки. Воно відбувається шляхом зміцнення конкурентоспроможності нашої національної економіки і всіх складових.

•Наступне - забезпечення випереджаючого соціально-економічного розвитку. Маються на увазі високі темпи економічного зростання. 6-7 % зростання на рік нам потрібні для того, щоби ми до 2015 року нарешті досягли рівня, який ми мали у 1990 році.

•І останній внутрішній чинник - це формування і реалізація інтелектуального капіталу, в Україні, який сьогодні є, проте потребує подальшого вдосконалення й ефективного використання.В чому сутність інноваційної моделі розвитку України? Не претендую на якісь абсолютні визначення, але, разом з тим, даю таке авторське визначення - це система пріоритетів, стратегій, механізмів та інструментів, які безпосередньо спрямовані на формування інноваційного типу розширеного відтворення економіки країни. Тут чомусь усі ставлять крапку.

А щодо регіонів та суб'єктів господарювання? Ми повинні починати процес від зворотного, створювати умови для інноваційної моделі розвитку кожного суб'єкта, кожного регіону, і країни, або економіки в цілому. Це перший момент.

Другий момент. Потрібно звернути увагу на два аспекти. Інноваційну економіку, по-перше, слід розглядати як самостійний сектор економіки, а, по-друге, що не менш важливо, як передумову підвищення конкурентоспроможності України, її регіонів і суб'єктів господарювання.

Структура інноваційної моделі може складатися з наступних п'яти складових елементів: системи генерування інновацій - ми сьогодні для цього повинні створити умови; системи формування інтелектуального капіталу; системи комерціалізації інновацій - в нас чимало є інновацій, але немає умов для їхньої комерціалізації і реалізації; системи використання або безпосереднього впровадження інновацій, не лише вітчизняних, а в першу чергу - вітчизняних; і, оскільки ми сьогодні говоримо про державну політику інноваційного розвитку, повинна бути п'ята складова інноваційної моделі - система регулювання інноваційного розвитку економіки.

Одним із важливих аспектів є створення умов для інноваційної моделі розвитку суб'єктів підприємницької діяльності. Які сьогодні існують проблеми у інноваційного підприємництва в Україні?