Економічний розвиток України в II половині XVII – на початку XX ст

- перший етап його проходив і умовах панування кріпосницьких порядків, що гальмувало його здійснення ;

- почався переворот в харчовій промисловості, цукроварінні, ґуральництві;

- машинобудування мало яскраво виражений с/г спрямованість;

- залізничне будівництво було підпорядковане колонізаторським, військово-стратегічним міркуванням царського уряду Росії;

- основним промисловим паливом стало кам’яне вугілля.

4.Феодально-кріпосницька система гальмувала економічний розвиток українських земель, була малоефективною. Ліквідації кріпосного права вимагали аграрні відносини які свідчили про кризу кріпосництва. Найраніше ці процеси розпочалися в Східній Галичині, Закарпатті та Буковині, що входили до складу Австрійської імперії. В 1781-1782 рр. імператор Йосиф ІІ проголосив своїми патентами ряд змін в аграрній сфері краю, які передбачали:

- звільнення селян від особистої залежності від поміщиків;

- суд над селянами мав здійснювати не пан, а спеціально призначений державний чиновник;

- чітко визначався розмір панщини – до 30 днів на рік;

- заборонялося збільшення поміщицьких землеволодінь за рахунок “прирізки” селянських земель;

- сільським лихварям (євреям), які відмовлялися займатися сільським господарством заборонялося проживати на селі.

Але після смерті Йосифа ІІ його наступники звели реформи нанівець.

Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848 р.

в Австрії. 18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон про скасування панщини в країні. У тому числі і в Закарпатті. 17 квітня 1848 р. цей закон було поширено на Буковину. 22 квітня 1848 р. на Великдень було проголошено про його звільнення. 7 вересня 1848 р. віденський парламент ліквідував примусову закупівля селянами горілки.

- Селяни ставали власниками землі ;

- пани з державної скарбниці одержали компенсацію за ліквідацію панщини;

- пани звільнилися від обов’язків опіки над селянами;

- держава звільнила поміщиків від окремих податків;

- за панами залишились сервітутні володіння (ліси, пасовища, луки)ю

Таким чином, скасування панщини було проведено з повним нехтуванням інтересів селянства. Крім грошового відшкодування за землю, селяни змушені були платити за користування сервітутами, що робило їх залежними у господарському відношенні від панів.

Російський цар Олександр ІІ вперше заявив про скасування кріпосного права у 1857 році, почали створюватися особливі губернаторські комітети для розроблення програми селянської реформи. Головний комітет при якому діяла Редакційна комісія, яка займалася зведенням усіх пропонованих проектів. Проект аграрної реформи прийнято було Держаною Радою Росії. На його підставі Редакційна комісія підготувала “Положення”, яке цар Олександр ІІ підписав 19 лютого1861 року. Водночас був проголошений маніфест про скасування кріпацтва. Ці документи було обнародувано в Петербурзі і Москві 5березня, а в містах і селах України з 9 березня до 2 квітня. В результаті реформи селяни одержали особисту свободу але в економічному плані вона була здирницькою (як її охарактеризували передові люди того часу).