Господарський розвиток за первісної доби та перших цивілізацій

До країн античного рабства відноситься і Стародавній Рим, де рабовласницьке господарство досягло класичних (завершених, найповніших) форм.

Вирішальну роль тут в економіці відігравало сільське господарство, яке було багатогалузевим: виноградарство, городництво, садівництво. Успішно розвивалось тваринництво, птахівництво, вирощували ячмінь, пшеницю, просо, овес, а також технічні культури (льон, коноплі). В І ст. н.е. римляни використовували косу, серп, жатку з широким захватом, колісний плуг, мінеральні добрива, водяний млин, мали досконалу іригаційну систему зрошення полів.

Ремесло досягло значних успіхів: зброярі виготовляли найсучаснішу зброю, будівельники будували і утримували дороги, які з’єднували Рим з провінціями. Успішно розвивалося суднобудування, технологія виплавки металів, обробка каменю, граніту, мармуру, а також різьби по них.

Більше прибутків ніж ремесло приносила торгівля. Активною була морська та караванна торгівля з провінціями.

Існувала досить розвинена грошова система. Римляни відливали мідні монети. Однофунтова монета називалася ассом, 1/2 - фунтова - сомісом, 1/12 - унцією. Поруч з римськими використовувалися срібні монети - драхми грецької чеканки з римською печаткою. В ІІІ ст. до н.е. з’явився римський срібний денарій вартістю 10 ассів. Найпоширенішою грошовою одиницею був сестерцій, який дорівнював 2,5 асса. В останній період існування Римської держави в обіг були введені золоті монети ауерси та соліди.

Фінансова система Риму була добре розвинена і трималася на експлуатації римських провінцій, в першу чергу неіталійських.

Економічні причини розквіту Риму:

1. Рим підкорив собі Грецію, Єгипет, успадкував їхню культурну спадщину.

2. Зовнішні завоювання ще більше посилили його.

3. Внутрішні фактори: тривале існування правової системи, республіканського устрою, сильної держави, які гарантували права і свободи населення, перш за все право приватної власності.

4. Зміцненню держави сприяла освіта та наука.

5. Експлуатація рабської праці вивільнила певну частину людей від важкої праці, що дало змогу їм займатися наукою, освітою, мистецтвом, літературою, поезією.

Але не дивлячись на високий економічний розвиток, в ІІІ-IV ст. н.е. господарство Риму стало занепадати. Причинами занепаду були:

1. Вичерпала себе рабовласницька система господарювання, знизилась продуктивність праці рабів.

2. Масові виступи рабів.

3. Малоефективна праця рабів стримувала технічний прогрес.

4. Витіснення з господарського життя дрібних власників підривало економічні засади суспільства.

5. Різко зросла кількість паразитуючих елементів з вільного населення з міського плебсу що вимагало додаткових витрат держави, а це посилило додатковий прес.

6. Криза рабовласницького господарства в аграрному виробництві виявилась у зменшенні площ оброблювальних земель, в більшості вілл та латифундій поширились екстенсивні форми ведення господарства.