Господарський розвиток за первісної доби та перших цивілізацій

Як було відмічено вище, ці країни відносилися до східного рабства, особливістю якого було те, що основною продуктивною силою тут були селяни-общинники, вільні ремісники, а раби становили незначний відсоток населення, належали державі, використовувалися як домашня прислуга, на будівництві пірамід. Сільськогосподарське виробництво було поза рабовласницьким впливом. Головними джерелами рабства були війни, піратство, заборгованість селян общинам.

Як бачимо, в країнах Стародавнього Сходу рабство мало патріархальний характер, а сільська община була панівною в економіці.

У першій половині І тисячоліття до н.е. колись могутнє Вавілонське царство і Єгипет внаслідок внутрішніх і зовнішніх обставин занепадають, цей господарський режим відродився в країнах Середземномор’я, що проявилося в економічному піднесенні Стародавньої Греції і Античного Риму. В світовій історії розпочався новий період - античний хронологічно з І тис. до н.е. - І половина І тис. н.е.

• Рабство перетворилося у класичне

• з’явилось боргове рабство

• була знищена община

• більш різнобічно і продуктивно використовувалася рабська праця.

Стародавня Греція

Розташована на межі трьох континентів - Європи, Азії та Африки, що сприяло взаємодії різних культур і цивілізацій.

Антична громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному як місто-поліс. Сільське господарство, внаслідок гострої нестачі землі, мало другорядне значення. Такі міста як Афіни, Мілет, Корінф, Халіке перетворилися у важливі ремісничо-торгівельні центри. Найпоширенішими були ремесла, виплавлення металів, зокрема. З них виробляли зброю, колісниці, ювелірні вироби. Добротним і красивим був посуд, дахівна, керамічні вироби. Під контролем держави було кораблебудування.

Перенаселення Греції у VІІІ - VI ст. до н.е. зумовили колонізацію та утворення грецьких міст-колоній на берегах Мармурового, Чорного та Егейського морів, на південному узбережжі Апеннінського півострова, в Сицілії та Північній Африці.

Широкого розвитку в Греції набули торгівля і товарно-грошові відносини. Грошовий обмін здійснювали лихварі, які володіли обмінними пунктами-трапезами.

Причини розквіту Греції:

1. Широке використання праці величезної кількості рабів.

2. Поповнення рабів відбувалось за рахунок постійних війн, а також несплати боргів.

3. Експлуатація рабів сприяла досягненню високого економічного і культурного розвитку.Але не дивлячись на те, що Стародавня Греція досягла величезних успіхів в господарському розвитку, у 338 році до н.е. її завоювала Македонія. Причинами господарського занепаду були:

1. Зниження продуктивності рабської праці.

2. Поразки грецьких військ у війнах, внаслідок чого припинився приплив нових рабів.

3. Постійні конфлікти між грецькими містами.

4. Боротьба демосу з аристократією, рабів з рабовласниками паралізували економічне життя країни.