Конкурентоспроможність України в галузі бухгалтерського обліку та аудиту

• Визначення основних напрямів облікової політики у країні, тобто методологічне керівництво організацією єдиної системи обліку з боку Міністерства фінансів.

• Формування вітчизняної нормативної бази шляхом розробки і затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та звітності. У рамках Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України у секції з питань гармонізації бухгалтерського обліку і міжнародних стандартів вже визначено 24 першочергових стандарти, з них 5 затверджено Міністерством фінансів.

• Розроблення Плану рахунків бухгалтерського обліку й Інструкції щодо його застосування, орієнтованих на підготовку інформації для потреб фінансової й внутрішньовиробничої звітності із забезпеченням прозорості фінансової звітності, цілісності та комерційної таємниці підприємства. Відповідно до Плану рахунків розробляються форми бухгалтерського обліку та їх елементи - облікові регістри, що передбачають застосування комп'ютерних технологій та їх використання суб'єктами малого підприємництва:

• Гармонізація національної системи бухгалтерського обліку потребує належного кадрового забезпечення, підготовки фахівців, здатних осмислити ідеї реформування.

Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив.

аудит

Суттєвим недоліком національного аудиту є відсутність жорсткої системи контролю якості послуг, прийнятої в усьому світі. Все ще поширена на ринку дешевих та неякісних послуг (особливо в регіонах, де висновок аудитора можна купити за 100$), на думку експертів, є наслідком періоду обов’язкового аудиту, коли існував попит на дешеві висновки аудиторів незалежно від якості. “При цьому боротьба з неякісним аудитом в Україні практично не ведеться – для неї просто немає ефективних механізмів”, - говорить Сергій Балченко.

Зрозуміло, що пропозиція подібних послуг суттево шкодить репутації всіх локальних аудиторських компаній. На даний момент довіри к висновкам українських аудиторів за кордоном не існує. Як вважає пан Балченко, з наближенням національних стандартів аудиту до міжнародних найбільш ефективним способом реабілітації для українських компаній стане укладення ал’янсів з міжнародними аудиторськими мережами та робота над їх брендами. “З міжнародними мережними АКГ зможуть конкурувати лише ті українські компанії, які виростуть з локальних масштабів в глобальні”, - говорить Сергій Балченко.

Тепер досить часто висловлюються думки про неякісність аудиту. Чи є слушність в цих висловлюваннях? Певною мірою можна визнати справедливість претензій до діючої системи сертифікації аудиторів. Дійсно, система сертифікації аудиторів дещо застаріла і повинна модернізуватися.

Багато нарікань викликають Національні нормативи аудиту (ННА), хоча за суттю та змістом вони практично не відрізняються від відповідних Міжнародних нормативів. Проте якщо ми хочемо конкурувати з іноземними аудиторам, то одним із завдань українських аудиторів є ширше та ефективніше застосування ННА. І тут знову ж таки, з огляду на відповідність часу та місця, слід найскоріше розробити науково-практичний коментар до ННА. При цьому в вказаних розробках необхідно чітко визначитися з тлумаченням термінів, а також привести всю термінологію в обліку та в фінансовому контролі до єдиної семантичної бази. І дійсно, професіонали обліку та аудиту – як іноземні, так і вітчизняні – повинні говорити однією мовою. При цьому має бути забезпечено єдине тлумачення і розуміння професійних дефініцій. Крім того, необхідне наукове забезпечення аудиторської практики. Організацію такого забезпечення може і повинна взяти на себе Спілка аудиторів України на базі Національного центру обліку та аудиту.

Отже, розуміння проблеми є, залишається її вирішити.Аудиторська палата україни свого часу прийняла рішення про необхідність удосконалення системи сертифікації майбутніх аудиторів. Окремі пропозиції з цього питання ввійшли в проект нової редакції Закону України “Про аудиторську діяльність”. Так, пошукач сертифіката аудитора тепер повинен мати відповідну освіту не нижче бакалавра та проходити стажування в аудиторській фірмі. АПУ розробляє концепцію підготовки до сертифікації, яка передбачає тестування на ПЕОМ, вирішення ситуаційного завдання та написання стислого аудиторського висновку, а також співбесіду з екзаменаційною комісією. Скасування ліцензування аудиту і введення в дію Положення про реєстр суб’єктів аудиторської діяльності в Україні (затверджене рішенням Аудиторської палати України від 31.10.2000р. протокол №95) передбачатиме обов’язкове підвищення кваліфікації практикуючих аудиторів як однієї з умов наявності їх в реєстрі (подовження дії сертифіката), для чого АПУ розробляється спеціальне Положення.