Основи міжнародної економічної торгівлі

Ускладнення міжнародного економічного життя та розвиток його суперечностей закономірно породжують об’єктивну необхідність регулювання світових господарських зв’язків. Основним суб’єктом їх регулювання є держава. Напрацьовується система міжнародного економічного регулювання на регіональному та глобальних рівнях. До першого належать такі структури економічних об’єднань, як ЄС, зона вільної торгівлі в Північній Америці та багато інших. Другий рівень становлять передусім численні економічні організації та установи ООН.

Міжнародні економічні відносини втілюються в життя за допомогою відповідної зовнішньоекономічної політики держави, що є не тільки основним суб’єктом, а й базовим рівнем регулювання світових господарських зв’язків.

Історично з розвитком ринкової системи склалися два основних різновиди зовнішньоекономічної політики держави:

1) фритредерство – полягає у проведенні лібералізації зовнішньої торгівлі та інших зовнішньоекономічних зв’язків країни при мінімальному втручанні держави в приватнопідприємницьку діяльність. Ця політика зародилась в Англії і була пов’язана із промисловим переворотом.

2) протекціонізм – це зовнішньоекономічна політика держави, що спрямована на підтримку розвитку національної економіки і здійснюється за допомогою економіко-політичних бар’єрів, які захищають внутрішній ринок від певних іноземних товарів. При цьому інструментарієм зовнішньоекономічної політики держави є:

мито;

заборона імпорту певних товарів;

підтримка через стимулювання національного експорту;

валютне регулювання, тощо.

Це забезпечує розвиток національних виробництв, яке ще не досить конкурентноспроможне, але конче необхідні для розширення відтворення і макроекономічного зростання, що приводить до збільшення доходів населення, інвестування в національну економіку, суспільного багатства і добробуту.

Міжнародними формами регулювання економіки щодо світових господарських зв’язків є: щорічні зустрічі керівників провідних держав розвиненої ринкової економіки з усе більшим залученням останнім часом керівників інших країн; заходи міжнародних економічних організацій та багато інших форм. Метою міжнародного регулювання є підвищення ефективності економіки вільного підприємництва, досягнення високих темпів економічного зростання у світовому господарстві.

Про втручання у господарську діяльність фірм мова не йде. Економічні інтереси суб’єктів ринку були і залишаються обмежувачем зовнішнього впливу на ринкові механізми. Якщо міжнародне регулювання не зберігається з економічними інтересами суб’єктів ринкових відносин, то вони навряд чи будуть виконувати узгоджені правила гри і тоді мета міжнародного врегулювання буде не досяжною.

III. Висновок.

Розглядаючи тему “Економічні основи міжнародної торгівлі”, ми бачимо, що в зовнішньоекономічних зв’язках міжнародна торгівля має дуже важливе значення.

Міжнародні економічні відносини проявляються в різних економічних формах і ми їх всі розглянули. Це такі як:

експорт та імпорт товарів і послуг;

вивіз капіталу;