Металургійний комлекс України

Нині в Україні налічується 50 основних підприємств чорної ме¬талургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 фе¬росплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничо-збагачувальних комбінатів і 3 основних заводи металоконструкцій.

Розвиток металургії як інтегральної галузі промисловості не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв'язаних з нею галузей і виробництв, які створюють разом потужний металургійний комплекс.

До складу металургійного комплексу України включається ряд підгалузей і виробництв, без яких неможливо забезпечити вироб¬ництво металу. Це такі:

видобуток, збагачення і агломерація залізних, марганцевих та Інших руд;

виробництво чавуну, доменних феросплавів сталі і прокату;

виробництво електроферосплавів;

повторна переробка чорних металів;

коксування кам'яного вугілля;

видобуток сировини і виробництво вогнетривких будівельних матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; випуск металевих конструкцій тощо.

Металургійний комплекс України досяг найвищого рівня роз¬витку в 1980—1990 pp. У зв'язку з розривом інтенсивних еконо¬мічних зв'язків з Росією та іншими країнами СНД, економічною кризою і занепадом економіки та значним скороченням внутріш¬нього споживання металу в тяжкому стані опинилася і металур¬гійна промисловість. Про це свідчать такі дані (табл. 20):

Таблиця 20

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ у 1980—1997 pp., млн. т*

* Статистичний щорічник України за 1997 р. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 186; За даними Міністерства промислової політики України.

З наведених даних видно, що за останні сім років різко скоро¬тилося виробництво всіх видів продукції металургійного комплек¬су. Криза у вугільній промисловості позначилась на скороченні видобутку коксівного вугілля і виробництві коксу. Металургійні заводи не працюють на повну потужність. Виробництво основних видів продукції комплексу — чавуну і сталі скоротилося більш ніж удвічі, прокату — майже вдвічі. А видобуток залізної руди змен¬шився майже в 2,5 раза, марганцевої руди — більше ніж у 2 рази.Сучасний стан чорної металургії України характеризується небувалим кризовим спадом, який різко проявився з 1995 р. З 50 доменних печей простоювали або працювали не на повну потуж¬ність 27; з 65 мартенівських печей — відповідно 28, з 23 конвер¬терів — 11, з 69 прокатних станів — 30. На окремих заводах рен¬табельність знизилася до 4—5%. Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського став збитковим, а Макіївський — збанкрутів.

Сучасна металургія характеризується наявністю заводів з пов¬ним і неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає виробництво чавуну, сталі і прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один або два з трьох технологіч¬них циклів: виробництво чавуну і сталі, сталі і прокату, тільки чавуну, тільки сталі, тільки прокату. Такий розрив повного мета¬лургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме:

• історичними — будівництво заводу здійснювалося, виходя¬чи з можливостей і технічного рівня того часу, а невелика потуж¬ність заводу не вимагала крупних джерел водопостачання та інших ресурсів. Для розширення заводу в більш пізніший час ви¬являлась відсутність резервних територій, зони санітарних роз¬ривів навколо заводу, сприятливих транспортних зв'язків тощо;

• економічними — орієнтація заводу на старі, близько роз¬ташовані джерела палива і сировини змінилася в зв'язку з їх ви¬снаженням, а нові джерела розташовані на великих віддалях, то¬му завод залишився на виробництві тільки одного із трьох видів основної продукції;