Населення та трудові ресурси України

2.3. УРБАНІЗАЦІЯ ТА ПРОБЛЕМИ ДОВКІЛЛЯ

В останні роки особливо гостро постала проблема урбанізації з одночасним збереженням сприятливих природних умов прожи¬вання. Залежність фізичного стану людини, як і способу її діяль¬ності, від особливостей природних умов дуже велика. Сучасні зміни в природних умовах пов'язані з територіальною організаці¬єю виробництва та розвитком урбанізації. Особливо проблеми збереження належних природних умов загострюються у високо урбанізованих регіонах (Донбас, Придніпров'я та ін.). У таких регіонах рівень забруднення повітря, поверхневих вод і землі пе¬ревищує можливості їх самоочищення. Це призводить до дегра¬дації навколишнього середовища, що негативно впливає на здо¬ров'я населення. Несприятливі екологічні умови є причиною близько 20% прямих захворювань.

Україна належить до країн, що мають високі показники забруд¬нення навколишнього середовища. Основними центрами зосеред¬ження екологічних проблем є високо урбанізовані райони, міські агломерації та крупні промислові центри. Так, питома вага за¬бруднених стічних вод у загальному їх обсязі становить в цілому по Україні 28%, в т. ч. у Харківській та Луганській областях — більш ніж 70%, у Чернівецькій, Одеській, Донецькій областях — більше половини.

Високим є рівень забруднення і атмосферного повітря. Нині в Україні майже четверта частина шкідливих викидів промислових підприємств не уловлюється і потрапляє в атмосферу без будь-якого очищення. Найбільші викиди цих шкідливих речовин в ат¬мосферу характерні для високо урбанізованих областей. Так, на частку Донецької області припадає майже третина всіх викидів по Україні в цілому, до 30% — на Дніпропетровську і майже 15% — на Луганську область.

Звичайно, основні обсяги скидів у воду та викидів у повітря локалізовані у містах та міських агломераціях. Найбільші викиди речовин в атмосферу спостерігаються в Кривому Розі, Маріуполі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Єнакієвому, Донецьку, Дебальцевому, Макіївці та ін.

Особливості екологічних умов окремих регіонів повинні вра¬ховуватися і при територіальній організації сільськогосподарсь¬кого виробництва. Це стосується насамперед приміського госпо¬дарства, оскільки приміські території дуже часто забруднені важ¬кими металами та іншими шкідливими елементами, які потрап¬ляють з продуктами харчування в організм людини.

Важливим напрямом поліпшення екологічної ситуації у висо¬ко урбанізованих регіонах є обмеження надмірного зростання про¬мисловості та чисельності населення великих міст. Так, не конт¬рольований належним чином промисловий розвиток таких вели¬ких міст Донбасу, як Донецьк, Луганськ, Макіївка, Горлівка при¬звів до ряду складних екологічних, економічних та соціальних проблем. Один з шляхів їх вирішення полягає в обмеженні роз¬міщення нових виробництв, які можуть лише ускладнити еколо¬гічну ситуацію.

В складних екологічних умовах заслуговує на увагу концепція розвитку малих і середніх міст, у яких природне середовище знач¬но краще, ніж у великих. До того ж ряд областей України взагалі не має великих чи середніх міст, крім обласного центру (Він¬ницька, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька). Особливо акту¬альним є подальший розвиток малих міст, в яких розміщені од¬не—два підприємства. В нових економічних умовах банкрутство таких підприємств може призвести до руйнації економічного ба¬зису розвитку цього міста.

2.4. СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ

Статево-вікова структура населення є одним з важливих демо¬графічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливі зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. Сама ж статево-вікова струк¬тура населення є результатом особливостей народжуваності і смерт¬ності населення в конкретних історичних умовах відтворення.Аналіз статистичних матеріалів свідчить про те, що в Україні спостерігається постійне переважання жінок в загальній чисель¬ності її населення. При цьому абсолютна перевага жінок дещо зростає, хоч відносні показники свідчать про незначне вирівню¬вання співвідношень між чисельністю чоловіків і жінок. Перевага чисельності жінок над чоловіками пояснюється насамперед ниж¬чою смертністю жінок, з одного боку, та війнами, міграцією за межі держави, що найбільше впливає на чисельність чоловіків, — з другого. Наприклад, якщо коефіцієнт смертності жінок у віці 40-50 років становив в останні роки 4,8—6,6 осіб на тисячу насе¬лення цього віку, то чоловіків — відповідно 13,1—19,5 осіб. На¬явну структуру населення України можна вважати несприятли¬вою з точки зору тенденцій шлюбності та природного відтво¬рення населення. Так, у віковій групі до 25 років включно чисе¬льність чоловіків була більшою, ніж жінок; у віковій групі понад

26 років чисельна перевага — на боці жінок. І ця перевага збіль¬шується з кожною віковою групою. Серед міських жителів чисе¬льна перевага настає вже з 17 років, а в сільській місцевості — після 40 років.