Населення та трудові ресурси України
Усі види людської діяльності — виробництво, споживання матеріальних благ та послуг, відтворення нових поколінь є, з од¬ного боку, явищами соціального життя, що пов'язані з розвитком народного господарства, а з другого, — це є процеси власне жит¬тєдіяльності людей. Тому таким складним, взаємообумовленим і нерозривним є зв'язок між населенням і розвитком територіаль¬ної організації народного господарства. Лише на цій основі мож¬лива побудова соціальне спрямованої ринкової економіки в сус¬пільстві, де людина є творцем матеріальних і духовних благ. Метою розвитку економіки має бути забезпечення фізичного, ду¬ховного та інтелектуального розвитку нинішніх поколінь та кіль¬кісного і якісного відтворення прийдешніх.
2. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА СКЛАД НАСЕЛЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗМІЩЕННЯ
2.1. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ
Чисельність населення країни в цілому та окремих її регіонів є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності про¬цесів суспільного розвитку, і насамперед соціально-економічних та демографічних. Закономірності розвитку економіки значною мірою визначають характер демографічних процесів. Тенденції демографічного розвитку є неодмінним фактором, який обумов¬лює економічну і соціальну політику держави. Вивчення проце¬сів відтворення населення, особливо динаміки його чисельності, має практичне значення для встановлення механізму взаємодії економічних і демографічних процесів. Чисельність населення держави чи окремих її регіонів не є величиною стабільною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних фак¬торів. Знання чисельності населення на певну дату чи період доз¬воляє оптимально збалансувати розвиток народного господарства і напрями демографічної політики.
Україна за чисельністю населення є однією з великих держав Європи. На початок 1998 р. за чисельністю жителів вона була на сьомому місці після Німеччини, Росії, Великобританії, Італії, Туреччини і Франції. Чисельність населення України складає ни¬ні більше ніж 50 млн. чоловік.
Найбільш повну інформацію про чисельність населення, його структуру і розселення, а також процеси руху дають загально¬державні переписи. Особливе значення для України мають останні чотири переписи — 1959, 1970, 1979, 1989 pp. Наступний перепис населення на Україні має відбутися в 2001 р. За кожний рік між переписами ведеться поточний облік (розрахункова чисе¬льність) населення за основними параметрами з урахуванням природного руху населення та даних міграції.
Згідно з даними переписів населення по Росії і колишньому СРСР чисельність населення України становила (в сучасних кор¬донах): у 1897 р. — 28,4 млн. чол., 1926 р. — 29,5, 1939 р. — 40,5, 1959 р. — 41,9, 1970 р. — 47,1, 1979 р. — 49,8, 1989 р. — 51,7 млн. чол.
Як бачимо, чисельність населення України за великий період часу постійно зростала. Тільки за період 1959—1998 pp. загаль¬ний приріст населення України перевищував 8 млн. чол. Слід відмітити, що середньорічний приріст населення був дуже нестабі¬льним, а кількісні параметри його щороку змінювалися. Але за¬гальною тенденцією було щорічне його зменшення. Починаючи з 1993 р. і по нинішній час чисельність населення України щорічно зменшується. На початок 1995 р. чисельність населення була майже такою ж, як у 1989 р. Особливістю цього процесу в Украї¬ні є те, що в основі його лежать не соціальні катаклізми (або при¬родні катастрофи, чи поширеність епідемії), а ті соціально-еко¬номічні та демографічні особливості, які склалися в країні на по¬передньому та на нинішньому етапі суспільного розвитку.
Такий характер динаміки населення обумовлює складність вирішення ряду демографічних, економічних і політичних проб¬лем в Україні. Це стосується, зокрема, протидії погіршенню ста¬тево-вікової структури населення (його постаріння) і режиму від¬творення, забезпечення народного господарства трудовими ресур¬сами відповідної якості, планування підготовки кваліфікованих кадрів та ін.
Розміщення населення. Україна належить до держав з висо¬кою щільністю населення. На початок 1999 р. в цілому по країні густота населення становила майже 83 чол. на 1 км2. Розміщення населення по території повною мірою відповідає особливостям розміщення виробництва та її природно-ресурсному потенціалу.Найменша щільність населення характерна для Українського Полісся та півдня республіки. Тут воно становить менше ніж 60 чол. на 1 км . Причому в Чернігівській області щільність насе¬лення не досягає і половини відносно середнього показника по Україні. Такий рівень заселеності тут викликаний природними особ¬ливостями, що обумовлюють певну господарську діяльність. Рід¬ко заселений і південь України, особливо Херсонська та Мико¬лаївська області. Найвищий показник густоти населення в Украї¬ні характерний для східного регіону, де він перевищує 130чол. на 1 км2, а в Донецькій області досягає майже 190 чол./км2.