Економічні зв'язки України з розвинутими країнами світу

Зовнішньоекономічна діяльність здійс¬нюється на підставі відповідних договорів. які укладаються між суб'єктами даного ви¬ду діяльності. Усі зовнішньоекономічні договори можна умовно об'єднати в такі групи:

•купівлі-продажу (експорт, імпорт, реек¬спорт, реімпорт);

•зустрічних поставок (бартер, холдинг);

•торгово-посередницькі (доручення, ко¬місія, консигнація),

•змішані тощо.

Чинним законодавством України строго регламентовані питання укладання та оформлення названих договорів. При їх укладанні сторонам слід керуватись: Зако¬нами “Про зовнішньоекономічну діяль¬ність", “Про порядок здійснення розраху¬нків в іноземній валюті”; Указом Прези¬дента України “Про застосування Міжна¬родних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990р. (правила ІНКО-ТЕРМС)". Указом Президента України “Про регулювання бартерних (товарооб¬мінних) операцій у сфері зовнішньоеко¬номічної діяльності”; постановою Кабіне¬ту Міністрів України і Національного ба¬нку України “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контра¬ктів) і типові форми захисних застережень щодо зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки н іноземній валюті”; наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі (МЗІіЗторг} України від 5 жовтня 1995 р.”Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”тощо.[7]

Певна категорія зовнішньоекономічних Договорів (контрактів) підлягає державній реєстрації згідно з Указом Президента Ук¬раїни від 31 листопада 1994 р. № 659 “Про облік окремих видів зовнішньоеконимічних договорів (контрактів) в Україні”. Пи¬тання реєстрації таких договорів регулює¬ться також наказом Міністерства зовніш¬ньоекономічних зв'язків України від 18 листопада 1994 р. № 210 “Про заходи Міністсрства зовніш¬ньоекономічних зв'язків щодо забезпечення виконання Указу Президента України від 7 липня 1994 р. № 659/94”; наказом Міністерства зовніш¬ньоекономічних зв'язків України від 6 гру¬дня 1994 р. № 221 “Про внесення змін і доповнень, уточнень та роз'яснень до наказу Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України” № 210 віл 18 листопада 1994 р.; наказом Міністерства зовнішньо¬економічних зв'язків України від 19 січня 1995 р. № 3 “На виконання Указу Прези¬дента України від 13 січня 1995 р, .№ 35/95” тощо [7].

В даний момент з ціллю оперативного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків, оптимального задоволення потреб населення в різних групах товарів, захисту вітчизняного виробника в Україні затвердженні Положення про порядок ліцензіювання і квотуванню єкспорта і імпорта. Ці захисні міроприємства прийняті в усіх країнах світу і вводяться на визначений період часу і по окремим товарам у випадках порушення законів, невиконання положень міжнародних договорів, експорта-імпорта неякісної продукції та інше.

3.Форми зовнішньоекономічних зв’язків.

Зовнішньоекономічна діяльність — одна із сфер господарської діяльності, пов'¬язана з міжнародною виробничою і нау¬ково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів і послуг, виходом пі¬дприємств і організацій на зовнішній ри¬нок.

До основних форм зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні належать: експорт та імпорт товарів, капі¬талів та робочої сили, кредитування, науково-технічна-співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.У зовнішньоекономічних звязках України використовується така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умоваг нестабільності важливе значення для економіки країни мають іноземні інвестиції. Прямі інвестиції в Україну в 1996 р. склада¬ли 897 млн дол., що дуже мало, зважаючи на економіч¬ний потенціал нашої країни. Найбільші капіталовкладення надійшли до внутрішньої торгівлі, харчової промисловості, машинобудування. Головні інвестори — США, Німеччина, Нідерланди, Росія.

Загаль¬ний експорт послугами (плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу) становив в Україні у 1996 р. до¬сить значний обсяг — 5,5 млрд. дол. Найбільше послуг було надано Росії за транзит газу трубопроводами та за деякі інші потреби — 3,6 млрд дол.[8].

Створення спільних підприємств – одна із форм економічного співробітництва України із зарубіжними країнами.Ці підприємства діють самостійно , наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні контракти. У 1995р. на території України діяло понад 2.5 тис спільних підприємств.