Економічні зв'язки України з розвинутими країнами світу

У багатьох країнах державна політика тепер спрямовується на формування експорту капіталів із галузей, що занепадають (як засіб згортання цих галузей у даній країні і переміщення у економічно відсталіші регіони). Водночас стимулюється імпорт капіталу у ті високонаукові та високотехнологічні галузі економіки, які поки що не¬достатньо розвинені, але мають значніій експортний потенціал.

Важливою ланкою стратегії України е формування і розвиток перспек¬тивних нових експортних галузей, що грунтуються на науково-технічній монополії, яка (на відміну від монополії, шо базується на концентрації і цент¬ралізації виробництва) за сучасних умов має короткостроковий, нестійкий характер. Реалізація такого напряму вимагає не тільки оперативного поєд¬нання фундаментальних і прикладних наукових досягнень з високим тех¬нологічним потенціалом, а й здатності до крупномасштабного і швидкого господарського маневру, надзвичайної прагматичності, агресивності у фор¬муванні, захопленні і насиченні як національного, так і світового ринку.

Оскількі нині центр ваги економічних реформ перенесено в регіони і сам розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України майже в усьому залежить від ділової активності на місцях то одним з головних стратегічних напрямів роботи на цьому рівні є правове забезпечення й координація зовнішньоекономічної діяльності регіонів, формування регіональних програм її розвитку, створення підприємств з участю українського капіталу за ру¬бежем. Першочергове стратегічне зав¬дання розвитку цих зв'язків на рівні області має бути спрямоване на формування умов, що сприяють роз¬витку експорту продукції, передусім високого ступеня обробки (машино¬будування тощо) і надходженню іно¬земних інвестицій в економіку регіону.

На рівні підприємства, як головного суб'єкта зовнішньоекономічної діяль¬ності України стратегічно визначальним напрямом є максимально можливе на рівні регіонів залучення їх до зов¬нішньоекономічних зв'язків. А це обумовлює необхідність підтримки та стимулювання з боку держави тех¬нічного переозброєння, а в багатьох випадках і перепрофілювання під¬приємств, допомоги в пошуку нових перспективних ринків за рубежем, зняття дискримінаційних обмежень щодо експорту вітчизняної продукції на світових ринках.

Дуже важливу роль у розгортанні зовнішньоекономічної діяльності на ре¬гіональному рівні відіграє розробка облдержадміністраціями разом з уп¬равліннями митної служби планів, спільних заходів по відкриттю нових митних пунктів (переходів), створення спеціальних фондів розвитку інфра¬структури, відкоригуяання режимів оформлення декларацій для низки крупних підприємств тощо. Водночас у зовнішніх зв'язках вітчизняних парт¬нерів особливе значення також має вирішення питань щодо страхування експортно-імпортних операцій, надання гарантій зарубіжним інвесторам кредитів для вітчизняних експортерів розвитку інфраструктури, інформа¬ційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності тощо.Резюмуючи, слід підкреслити, що для досягнення успіху у діяльності з зарубіжними партнерами засадничо стратегічне значення має вирішення таких проблем:

- формування прогресивної струк¬тури експорту, створення системи його державної підтримки, включаючи фі¬нансування, кредитування і страху¬вання;

- просування вітчизняних товарів та послуг на зарубіжні ринки при інфор¬маційній і фінансовій підтримці дер¬жави;

- вдосконалення імпортного тарифу;

- постійний контроль за обгрунто¬ваністю цін та напрямами викорис¬тання валютних коштів;

- досягнення сприятливого торго¬вого режиму у відносинах із зару¬біжними країнами та їх торгово-еко¬номічними організаціями й союзами, зняття дискримінаційних обмежень на поставки товарів з України;

- врегулювання валютно-фінан¬сових проблем з кредиторами та борж¬никами України;

- координація і регулювання діяль¬ності учасників ЗЕЗ України, контроль за дотриманням з їх боку інтересів держави;

-створення умов для залучення іноземних інвестицій і успішної роботи зарубіжних інвесторів.

Cписок використаної літератури.