Використання економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності на підприємстві. Анализ формування
Індексний метод аналізу дає змогу розв'язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індек¬си - це загальні індекси, у яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбуваєть¬ся фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загаль¬ного індексу обсягу реалізації продукції
I=åg1p1 / åg0 p0 мають такий вигляд:
а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації про¬дукції
Iоп =åg1p0 / åg0 p0 ; (1)
б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємства
Iц =åg1p1 / åg1 p0 ; (2)
Для побудови індексів Iоп і Іц використовується правило побудови агрегатних індексів, яке обґрунтовується у за¬гальній теорії статистики: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), які входять у формулу, фіксуються на рівні ба¬зового періоду, кількісні елементи - на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного ін¬дексу показує: який відокремлений вплив на загальний результат справив той чи інший фактор.
Застосування індексного методу виявлення впливу фак¬торів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фак¬тори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосу¬вання цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універ¬сальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомо¬гою цього методу, якщо є функціональна модель (мультиплікативна чи адитивна), що описує взаємозв'язок фак¬торів і результатного показника, можна визначити від¬окремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і пере¬вірити одержані результати аналізу шляхом балансуван¬ня факторів.
Суть методу ланцюгових підстановок полягає у по¬слідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу фак¬торів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі - структурні, в останню чергу - якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структур¬них або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які - похідними, які - вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.
Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв'я¬зок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений ва¬ріант методу ланцюгових підстановок - метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і пе¬ремножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисни¬ми кількісними параметрами перемножують на абсолют¬не значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами - на абсолютне значен¬ня звітного кількісного.
Наприклад, загальна чисельність працівників виробничої фірми за 1998 і 1999 р. становила відповідно 520 і 490 чол., середньорічна заробітна плата одного працівника - відпо¬відно 2064 і 2548 грн., річний фонд заробітної плати - 1073,2 і 1248,5 тис. грн. Треба визначити, як вплинули фактори кількості працюючих і середньорічної заробітної плати на загальний фонд заробітної плати підприємства.
Для розрахунку впливу цих факторів доцільно побуду¬вати таку аналітичну таблицю (табл. 2.).
Таблиця 2.
ПоказникБазисний (1998) рікЗвітний (1999) рік+/-Середньоспискова чисельність працівників, чол.520490-30