Використання економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності на підприємстві. Анализ формування

19953949103,72775

1996285586,92254

1997327090,41968

1998460097,62043

1999492598,22256

Вже просте прочитання й осмислення даних, представ¬лених подібним чином, дає підстави для деяких важливих аналітичних висновків. Вони, однак, можливі, якщо витримується основна умова застосування прийому порівняння взагалі і, зокрема, побудови рядів динаміки, - йдеться про зіставність усіх величин, що входять у ряди динаміки. У фінансово-економічному аналізі доводиться досягати зіставності показників або при збиранні та обробці необхідних для побудови рядів динаміки даних, або шляхом перера¬хування зібраних незіставних даних. Задача зведення рядів Динаміки до зіставного виду тим складніша, чим більший часовий період охоплює аналізований масив інформації.

Групування - це прийом аналізу, який полягає у фор¬муванні з масиву даних, що аналізуються, класифікацій¬них груп за ознаками, істотними з точки зору розв'язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування ма¬сиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналі¬зу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показ¬ників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об'єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групуван¬ня набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітич¬них таблиць жодна більш-менш складна аналітична зада¬ча не може бути розв'язана раціонально.

Балансовий метод аналізу - це відображення й аналіз кількох (найчастіше - двох) груп взаємопов'язаних і взаємоврівноважених економічних показників. У формі балан¬су підприємство планує свою фінансову діяльність (баланс доходів і видатків), звітує про стан своїх фінансових ре¬сурсів та їх розміщення (бухгалтерський баланс); велике аналітичне значення має складання матеріальних балансів, балансів робочого часу і часу роботи устаткування тощо. Балансовий метод дає змогу аналізувати забезпеченість фінансово-господарської діяльності підприємств ресурса¬ми (трудовими, матеріальними, фінансовими) шляхом досягнення рівності аналізованих взаємопов'язаних показ¬ників. Наприклад, при складанні фінансового плану підприємства (балансу доходів і видатків) аналізується можливість одержання прибутку та інших джерел фінан¬сових ресурсів виходячи з суми необхідних видатків; при складанні матеріальних балансів аналіз спрямований на пошук варіантів збалансування потреби у тих чи інших ресурсах з джерелами їх надходження (в тому числі за рахунок економії витрат цих ресурсів, знаходження шляхів розширення сировинної бази тощо).

Особливістю об'єктів фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предмет¬ними з точки зору можливості вжиття певних конкрет¬них заходів для підвищення ефективності роботи підприєм¬ства, необхідно виявляти відокремлений вплив на кінце¬вий результат аналізу певних факторів як таких, що зу¬мовлюють цей результат. Тому задача виключення впли¬ву одних факторів на аналізований об'єкт з метою визна¬чення впливу інших є однією з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається вели¬чина впливу кожного з них на кінцевий результат.

Якщо зв'язок між аналізованим об'єктом і факторами, що його визначають, представлений функціонально, тобто через модель (формулу), в аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

• індексний метод;

• метод ланцюгових підстановок;

• метод різниць.Індексний метод аналізу застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впли¬вом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об'єкта аналізу даним ме¬тодом є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що у кожного підприємства (промислового, торго¬вельного) обсяг продажу окремих товарів з року в рік, з місяця в місяць змінюється, так само як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні (групові) індекси обся¬гу реалізації (продажу) товарів характеризують динаміку за¬гальної виручки від реалізації, але не відповідають на за¬питання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисель¬ника і знаменника даної функції входять незіставні вели¬чини), а також як у середньому змінилися ціни на реалізо¬вані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окре¬мо вплив факторів обсягу продажів (кількісного) і цін (якіс¬ного) на кінцевий результат - виручку від реалізації.