Використання економіко-логічних методів аналізу господарської діяльності на підприємстві. Анализ формування
Інша аналітична задача - визначення резерву зростан¬ня того чи іншого економічного показника, хоча б того самого прибутку: вона потребує вивчення окремих шляхів досягнення вищого результату за рахунок, наприклад, кра¬щого використання засобів праці, предметів праці, скоро¬чення простоїв, удосконалення технології, маркетингових програм тощо. Вона потребує індуктивного підходу, який забезпечує визначення загального резерву зростання (у нашому випадку - прибутку) за рахунок різноманітних факторів, які його формують.
По-третє, вивчення причин, які спричиняють зміни тих чи інших явищ економічного життя, оскільки всі явища обумовлені причинно-наслідковою залежністю.
Мистецтво аналітика полягає в умінні відшукати найсуттєвіші при¬чини, які найбільшою мірою вплинули на той чи інший результат.
По-четверте, аналіз передбачає не тільки виявлення на¬прямків впливу різних причин (факторів) на той чи інший економічний показник, а й надання кожному з цих на¬прямків конкретної цифрової визначеності і, по можли¬вості, представлення характеру цього впливу у формалізо¬ваному вигляді, тобто математично, через певні функції, моделі.І, нарешті, по-п'яте, матеріали фінансово-економічного аналізу повинні вміщувати інформацію, яка була б здатна служити базою для прийняття управлінських рішень, спря¬мованих на розробку проектних варіантів розвитку під¬приємства, на підвищення ефективності діяльності за ра¬хунок мобілізації резервів, виявлених аналізом.
Серед традиційних статистичних методів і прийомів, за допомогою яких здійснюється аналітична обробка (голов¬ним чином первісна), найпоширеніші такі:
• використання абсолютних і відносних величин;
• використання середніх величин;
• порівняння;
• побудова рядів динаміки;
• групування;
• балансовий метод;
• індексний метод.
Абсолютні величини економічних явищ і процесів - це конкретні числові вирази цих явищ і процесів (обсяг виробництва, сума доходів, витрат, прибутку тощо). Без ви¬користання даних про ці величини аналіз найчастіше не може бути повноцінним, проте, на противагу статистиці, де абсолютні величини є основними вимірниками, в аналізі вони служать головним чином для розрахунку відносних і середніх величин.
Відносні величини - це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими (процент, пито¬ма вага, індекс, темп зростання, прибуток на одну гривню вкладеного капіталу тощо). Тільки відносні величини да¬ють точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища.
Наприклад, цілком зрозуміло, що ви¬раз: “Підприємство № 1 у 1999р. одержало 2,5 млн. грн. прибутку, а підприємство .№2 - 0,6 млн. грн. прибутку” має незрівнянно менше аналітичне значення, ніж вираз:
“Підприємство .№ 1 за 1999 р. одержало прибуток у роз¬мірі 0,17 грн. на одну гривню вкладеного власного капі¬талу, а підприємство № 2 - 0,53 грн. на одну гривню вкла¬деного власного капіталу”. Те ж саме можна сказати про вирази: “У 1999 р. підприємство виробило продукції на суму 3400 тис. грн.” і “Випуск продукції підприємства у 1999 р. становив 82,4% до обсягу продукції за 1998 р.” і т. ін.
Середні величини - це абстрактні величини, за допо¬могою яких досягається узагальнення відповідних сукуп¬ностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин неможливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, вивчати явища, що зміню¬ються, у динаміці, нівелювати нетипові, випадкові варіанти значень показників.