Шляхи підвищення ефективності використання обігових коштів на підприємстві

Отже, з суми розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та суми рядка 430 «Забезпечення наступних витрат і платежів» вираховується сума показників розділу І активу «Необоротні акти¬ви» (рядок 080).Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормати¬вом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення норма¬тиву оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може ви¬никнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у резуль¬таті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів при¬бутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збере¬ження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; не¬своєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі знач¬ним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підпри¬ємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визна¬чені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімаль¬них потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бю¬джету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріаль¬них цінностей від інших організацій; неповного використання при¬бутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправда¬ним у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зрос¬тання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад ви¬робництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом - явище в господарській діяльності під¬приємств досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, мож¬на віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв.). Цей показник визначається як відношення вар¬тості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

де Фн - фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

М - вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку час¬тку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу вироб¬ництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різ¬ною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, у разі необхідності, швидкої ліквід¬ності оборотних активів.[4]

3.2. ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ І ШЛЯХИ ПРИСКОРЕННЯ ЇХ ОБЕРТАННЯ

Для характеристики ефективності використання оборотних кош¬тів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підпри¬ємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві:

де О - термін обертання оборотних коштів, днів;

С - середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

Т - тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;