Капітал. Виробничі фонди нематеріальні ресурси

–порядок їх визначення та оцінки;

–нарахування їх амортизації;

–списання з балансу;

–розкриття інформації.

Положення цього стандарту застосовуються підприємства¬ми, організаціями, установами та іншими юридичними особами всіх форм власності.

Витрати, пов’язані із створенням чи придбанням нематеріаль¬ного активу, які були відображені як витрати звітного періоду, не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як актив.

Не визнаються як актив, а завжди відображаються у складі витрат звітного періоду:

–витрати на рекламу;

–витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

–витрати на створення підприємства та підготовку його основної діяльності (організаційні витрати);

–витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

–існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод підприємством внаслідок його використання;

–його оцінка може бути достовірно визначена. Надходження і оприбуткування будь-якого об’єкта немате¬ріальних активів на підприємстві мають підтверджуватися відповідними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика об’єкта, його первісна вартість. термін корисного використання, норми зносу (амортизації). місце, де буде використовуватися об’єкт. До нематеріальних активів належать:

Об’єкти права інтелектуальної власності:

1.Право власності на винахід. Документ, що підтверджує право власності. Патент.

2.Право власності на промисловий зразок. Патент.

3.Право власності на корисну модель. Патент.

4.Право власності на сорт рослин. Патент.

5.Право власності на товари і послуги. Свідоцтво.

6.Право власності на програми для ЕОМ. Це право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню до господарського обігу сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних устаткувань, з метою одержання визначених результатів.7.Право власності на науково-технічну інформацію, тобто результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, яка забезпечує їх відтворення, використання й розповсюдження.

8.Право власності на фірмову назву. Чинним законодавством визначаються права й обов’язки суб’єктів господарської діяль¬ності, пов’язані з використанням фірмових назв, виробничих марок і товарних знаків, що належать до нематеріальних активів.