Інвестиційна політика

Разом з тим, незважаючи на неможливість вироблення єдиного універсального визначення для всіх перерахованих вище і виникаючих нових задач, у ЄС уже протягом ряду років робляться спроби

А. Колісників, Л. Колесникова

використання єдиного визначення для рішення задачі статистичних спостережень за феноменом МСП.

Більш того, для рішення задачі формування єдиної системи статистичних спостережень і забезпечення можливості проведення аналізу на міжрегіональному і міжнародному рівнях у даний час ведеться робота над дворічним проектом по виробленню єдиної системи статистичних спостережень за розвитком МСГР. У той же час у кожній країні - члені ЄС паралельно існують свої національні підходи до визначення МСП, що іноді також варіюються в залежності від конкретних задач.

Сутність проблеми визначення розміру підприємства

Р. Бруксбэнк виділяє й аналізує наступні три складові проблеми визначення розміру підприємства^.Що є розмір підприємства^ У різний час різними авторами пропонувалися такі варіанти розкриття поняття розміру підприємства (організації), як, наприклад, "масштабність операцій" ("the scale of operations"), чи "межі організації (організаційної структури) і її відповідальності (задач)" ("the scope of an organisation and its responsibilities"). Найбільше часто в дослідницьких цілях використовували показники "число зайнятих", "вартість активів" чи "річний оборот" ("обсяг продажів") і ін. Унаслідок розмаїтості підходів, до того ж варіюються за числовим значенням тих чи інших показників, що беруть участь в обговоренні проблем далеко не завжди мали і мають на увазі те саме, уживаючи поняття малого і середнього бізнесу.

Як варто вимірювати розмір підприємства? Навіть якщо як відповідь на питання: "Що є розмір підприємства?" вибираються ті чи інші критерії виміру розміру (що навряд чи є дійсно відповіддю на поставлене питання!), те використання різних чисельних параметрів як границі зміни обраних критеріїв неминуче обумовлює проблему порівнянності на різних рівнях порівняльного аналізу. Однак у залежності від обраного критерію та сама компанія може бути одночасно віднесена до великих, середніх чи малих підприємств, так, наприклад, рекламна фірма з величезним оборотом, відносно середнім масштабом операцій і з невеликим числом співробітників. Те, що вважається "середнім" для однієї чи галузі одного сегмента ринку, може бути віднесене до "малого" чи "великому" в іншому контексті. Порівняємо, наприклад, оборот фірм у музичній індустрії, бізнесі-утворенні й у промисловості, будівництві, чи поняття "масштабність операцій" для Росії і Люксембургу.

Де проходить лінія розділу? Навіть після рішення питань: "Що є розмір?" і "Як його варто вимірювати?" - усе ще буде залишатися невирішеним питання: "Де проходить лінія, що розділяє малі, середні і великі фірми?". К. Грэй і Дж. Стэнуорт роблять наступний висновок з цього приводу: "Ніяке універсальне визначення малого підприємства не зможе бути достатнім для всіх задач. Мийник вікон, незалежний магазин із двома працівниками, фермер з 300-ми акрами землі, одним найманим робітником і чи трактором яким-небудь іншим устаткуванням, швейна фабрика з 50-ю співробітниками - усі вони зіштовхуються з загальними проблемами, відмінними від проблем транснаціональних корпорацій. Необхідно не стільки мати для всіх задач універсальне визначення, що точно відокремлює мале підприємство від великого, скільки зробити корисні узагальнення про малі і великі підприємства"^.

ИЭ РАНЕЙ

МАЛИЙ БІЗНЕС І ПРОБЛЕМИ ДІЛОВОЇ ЕТИКИ: НАДІЇ І РЕАЛЬНІСТЬ

Порушувати питання про етику ділових взаємин, будемо відверті, многим здається передчасним в умовах кризового стану економіки і засилля фінансових проблем, на тлі масових неплатежів, затримок заробітної плати, що росте безробіття. Справді, до чого ці "виховні" розмови? Знижуйте податки, дайте інвестиційні кредити, стежите за виконанням законів - от і усе, що потрібно. А етика визріє сама собою, поступово, як продукт "нормальних" господарських умов. Так говорять ті, хто приречений жити сьогоднішнім днем, і ті, хто сподівається, що "нормальні" (ідеальні) умови коли-небудь наступлять.

Про постановку проблеми

Про наявність у господарській діяльності сучасної Росії "ненормативних" явищ відомо всім і кожному. Але наскільки вони поширені? І якщо це дійсно "норма життя", те чи сприймаються вони як порушення етичних норм самими суб'єктами господарювання? У яких межах можливо змінити дану ситуацію? І чи вправі ми сподіватися на появу інших норм - не у віддаленому "світлому майбутньому", а в сьогоднішніх, далеко не ідеальних умовах? Такий коло питань, що ми задавали собі, приступаючи до даної роботи.