Міжнародна підприємницька діяльність

2) формою і способом виходу на зарубіжний ринок;

3) різновидом прямого іноземного інвестування;

4) однією з нових форм господарювання для країн з економікою, що актив¬но трансформується на ринкових засадах.

Мотивація і процедура створення міжнародних спільних підприємств фор-мується на макро і мікрорівні. Для промислове розвинених країн вирішаль¬ним макроекономічним чинником експортної орієнтації підприємницького ка¬піталу є насамперед баланс імпорту й експорту інвестиційних ресурсів. Його формування і фактичний стан визначаються певними політико-, ресурсо-, та загальноекономічними чинниками, до яких можна віднести: стабільність полі-тичної системи, ступінь втручання уряду в економіку, рівень інфляції та кон-вертованість валюти, стан платіжного балансу, розвиненість фондового ринку, систему оподаткування тощо.

Привабливість міжнародних спільних підприємств зумовлена:

збільшенням матеріальних та фінансових ресурсів, виробничих потужностей;

сприянням розвитку національної науково-дослідної бази, поширенням передової технології та управлінського досвіду, підвищенням кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів-менеджерів;

стимулюванням конкуренції! Пов’язаними з нею позитивними явищами (підриванням позицій місцевих монополій, підвищенням якості імпортозамін-ної продукції та зниженням цін на неї);

нарощуванням експортних надходжень у вигляді податків на прибутки спільних підприємств.

Основними мотивами формування й функціонування спільних підприємств як стратегії виходу на міжнародний ринок є:

зниження питомих інвестиційних ресурсів і підприємницького ризику за створення і використання нових потужностей;

розширення діючих виробничих потужностей;

реалізація переваг меншої вартості факторів виробництва і в першу чер¬гу збереження ресурсів;

можливість уникнення сезонної нестабільності виробництва і пристосу-вання до процесу скорочення життєвого циклу продукції;

підвищення ефективності маркетингу і находження нових каналів збуту;

проникнення на конкретний територіальний ринок і набуття управлін-ського досвіду на нових ринках.

Мотивація діяльності безпосередніх партнерів формується внаслідок узго-дження їхніх інтересів — виробничо-економічних, маркетингових, екологіч¬них, престижних та особистих. Домінуючими є виробничо-економічні й мар-кетингові мотивації діяльності партнерів. Проте слід враховувати й інші (мало декларовані та рідко досліджувані) мотиви: екологічні, коли розв’язуються на-гальні завдання виведення з експлуатації екологічно брудних (небезпечних для здоров’я людей і довкілля) виробництв; пропагандистські престижі, що прита-манні діяльності великих корпорацій (компаній, фірм) за кордоном і міжна-родному бізнесу в окремих невиробничих сферах (туризм, сервіс); особисті (пер¬сональні), коли спільні підприємства засновуються партнерами однієї націо-нальності або на родинних засадах.

Створення спільних підприємств базується на чинному законодавстві Украї¬ни. Цей процес охоплює узгоджені в часі етапи (мал. 3).

Ухваливши заснування міжнародного спільного підприємства, уточнюють (вибирають) сферу його діяльності. Спільне підприємство має задовольняти потреби ринку в певній продукції і її належній якості.