Міжнародна підприємницька діяльність
-суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
-свободи зовніш¬ньоекономічного підприємництва;
- юридичної рівноправності та недопущення дискримінації;
- верховенства закону;
- захисту інтересів суб'єктів зовнішньо¬економічної діяльності;
- еквівалентності обміну, недопустимості демпінгу в проце¬сі ввезення і вивезення товару.
Виходячи з мотивації та особливостей здійснення міжнародної підприєм¬ницької діяльності (бізнесу), можна виокремлювати певні її (його) типи і види (мал. 1).
Як видно із рисунка, є два основні типи бізнесу — приватний і державний міжнародний бізнес. Таке виокремлення типів міжнародного бізнесу здійсню-ється на основі розмежування суб'єктів господарювання за ознакою форм влас-ності. Зараз у країнах Із перехідною економікою домінує тенденція до поступо-вого збільшення частки приватного міжнародного бізнесу.
— За галузево-технологічною і функціональною ознаками розрізняють певні види міжнародного бізнесу: промисловий, аграрний, промислово-аграрний, будівельний, торговельний, транспортно-комунікаційний, фінансовий. Най¬більш швидкими темпами розвиваються промисловий, торговельний і фінан¬совий міжнародний бізнес.
Форми міжнародної підприємницької діяльності
У міжнародній практиці підприємницької діяльності розрізняють певні форми та рівні інтернаціоналізації різних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що показано на мал. 2.
Першою і найнижчою за рівнем інтернаціоналізації формою підприємни¬цької діяльності є здійснення окремих зовнішньоекономічних операцій — екс¬портно-імпортних, лізингу, посередницьких, консультаційних і маркетинго¬вих послуг.Другою формою підприємницької діяльності є різноманітна промислова кооперація — науково-технічна (в галузі науково-дослідних і дослідно-кон-структорських, випробувальних робіт), виробнича, збутова, сервісна (технічне обслуговування і ремонт після продажу).
Третя форма міжнародної підприємницької діяльності — це достатньо ши-рокомасштабна організація спільного підприємства, яка має високий рівень інтернаціоналізації і охоплює створення та функціонування спільних підпри-ємств, ліцензування, управління за контрактом.
Четверта форма міжнародної підприємницької діяльності з найвищим рівнем інтернаціоналізації суб'єктів господарювання — це територіально-виробничі комплекси з багатосторонніми міжнародними зв'язками. Прикладами таких форм господарських зв'язків можуть бути прикордонна і прибережна торгів¬ля, різні консорціуми, реалізація концесійних угод тощо.
Економічні зв'язки з зарубіжними фірмами реалізуються переважно шля¬хом здійснення комерційних операцій, тобто певних технічних і організацій¬них процедур для підготовки і здійснення міжнародного співробітництва. Найбільш поширеною, традиційною формою зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоторговельні операції — імпортні та експортні.
Імпорт — завезення товарів з іншої країни і реалізація їх на внутрішньому ринку.
Експорт — продаж товарів, вивезених із країни іноземному покупцю.
Розрізняють нерегулярний експорт, коли фірма експортує надлишки своїх товарів чи окремі товари, виготовлені на замовлення, та активний експорт, за якого продуцент розширює постійні експортні операції на конкретних міжна-родних ринках. Є ще прямий експорт, коли будь-який суб'єкт зовнішньоеко-номічної діяльності може експортувати свої товари самостійно, і побічний екс-порт, коли реалізація здійснюється за допомогою міжнародних посередників.