Етапи розвитку інформаційної сфери економіки в Україні та їх характеристика

Державну мережу обчислювальних центрів (ДМОЦ) і загальнодержавну систему передавання даних (ЗДСПД) визначено організаційно-технічною базою цієї системи.

З метою координації робіт зі створення ЗДАС і державної мережі обчислювальних центрів при Держкомітеті з питань науки і техніки створюється Всесоюзний науково-дослідний інститут з проблем організації управління (ВНДІПОУ) і вводиться п’яти¬річне планування розвитку виробництва та використання ОТ на державному рівні.

За цей період створено значну кількість ОЦ та АСУ в різних галузях народного господарства. Однак їх ефективність була недостатньою.

На п’ятому етапі (1976—1980 рр.) намічено до виконання низку важливих заходів щодо подальшого вдосконалення організації створення та використання ОТ. Це, зокрема, забезпечення подальшого розвитку й підвищення ефективності АСУ та ОЦ, пос¬лідовне об’єднання їх в єдину загальнодержавну систему збирання та оброблення інформації для обліку, планування та управління народним господарством, створення ОЦ колективного користування (ОЦКК) і кастових обчислювальних центрів (КОЦ).

У цей період починає формуватися галузь з комплексного централізованого обслуговування засобів ОТ.Було прийнято комплексну програму розвитку виробництва та використання ОТ в народному господарстві, в межах якої проводилися роботи зі створення як окремих кастових ОЦ та ОЦ колективного користування, так і експериментальної мережі взаємодіючих ОЦ. Останню створено в кінці 70-х — на початку 80-х років на базі найбільш розвинених ОЦ організацій міст Москви, Риги, Києва, Томська, Новосибірська та Ташкента. Робота проводилася під керівництвом ВНДІПОУ (Всесоюзного науково-дос¬лідного інституту проблем організаційного управління) Держкомітету з питань науки і техніки за участю провідних науково-дослідних інститутів АН СРСР, Держплану СРСР і союзних республік, інших міністерств і відомств.

Початок шостого етапу розвитку інформаційної сфери економіки (1981—1985 рр.) пов’язаний з революційними змінами в елементній базі засобів ОТ — з виробництвом великих і над великих інтегральних схем і появою мікропроцесорів і мікро-ЕОМ. Могутній імпульс у своєму розвитку отримує галузь, пов’язана зі створенням і використанням комп’ютерів, значно розширюється сфера використання ОТ, зокрема:

автоматичних маніпуляторах (промислових роботах);

умонтованих системах автоматизації управління технологічним обладнанням, гнучких виробничих системах (ГВС);

гнучких автоматизованих виробництвах (ГАВ).

Використання мікро-ЕОМ, зокрема персональних ЕОМ, внесло суттєві зміни в організаційні форми використання ОТ.

Якщо раніше основною організаційною формою застосування ОТ був обчислювальний центр (інформаційно-обчислювальний, кустовий, колективного користування), то в період, що розглядається, сформувалася тенденція переходу до децентралізованої обробки інформації через створення локальних мереж ЕОМ, в яких ЕОМ наближуються безпосередньо до користувачів і встановлюються в місцях виникнення інформації, — створюються автоматизовані робочі місця (АРМ).

На цьому етапі прийнято низку важливих постанов і рішень, які мали значний вплив на подальше становлення інформаційної діяльності як виду економічної діяльності (галузі). Найважливішими з них були:

рішення про організацію нового відділення інформатики, обчислювальної техніки та автоматизації (березень 1983 р., сесія річних зборів Академії наук СРСР). Інформатика трактувалася як «комплексна наукова та інженерна дисципліна, що вивчає всі аспекти розроблення, проектування, створення, оцінювання, функціонування заснованих на ЕОМ систем переробки інформації, застосування їх і вплив на різні сфери соціальної практики». Тер¬мін «інформатика» набуває нового дихання і використовується не тільки для відображення досягнень комп’ютерної техніки, а й пов’язується з процесами передавання та оброблення інформації;

рішення про введення з 1985 / 86 навчального року в усіх середніх навчальних закладах курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки»;