Товар і його властивості
Золото стає грішми. Однак за своєю природою воно не є грішми. Протягом певного часу в історії суспільства золото існувало просто як метал. Тільки розвиток товарних відносин завдяки фізичним влас¬тивостям золота, а саме: однорідність, можливість легкого поділу на частини, зберігання без втрат і високої вартості у невеликій кількості - робить його грішми.
ТЕОРІЯ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ
Основою цінності товару теорія граничної корисності пнажає ступінь корисного ефекту, який він приносить споживачу. І |,о й напрям економічної теорії виник у останній третині минулого 11 оліття. Найбільш відомими його представниками були У. Джеванс, А Маршалл, К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Д. Кларк.
Головна ідея їхнього підходу полягає у тому, що зведення вар¬тості до витрат (самої праці чи праці, землі, капіталу) є неприйнят¬ним, тому що не дає змоги врахувати корисність товару. Вартість, на їхню думку, визначається суб'єктивною граничною корисністю ос¬танньої реальної одиниці певного блага. Якщо благо є в достатній кількості, то якою б не була його сукупна корисність (наприклад, води), корисність останньої одиниці дорівнюватиме нулю. Оскільки ж немає значення, яку саме одиницю вважати останньою, то нулю дорівнюватиме будь-яка одиниця цього блага. І навпаки, якщо су¬купна корисність усіх наявних благ (наприклад, діамантів) не дуже велика, то їхня обмежена кількість робить цінність граничного (ос¬таннього) екземпляра дуже високою. Звідси висновок: останній ек¬земпляр певного блага, що задовольняє «граничну потребу», має і граничну корисність, яка визначає ринкову цінність.
Правильність теорії граничної корисності переконливо доводить
І славнозвісне з часів існування адміністративно-командної системи явище «дефіциту». Цінність речі, виробленої з тими самими витра¬тами, що й інші блага, підвищуватиметься залежно від суспільної потреби в ній. Перевищення попиту над пропозицією сприятиме зро¬станню ціни над вартістю - і навпаки.
ТЕОРІЯ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ
Згідно з цією теорією реальна цінність товару дорівнює фак¬тичній ціні, яка встановлюється на ринку відповідно до попиту і про¬позиції товарів (послуг).Попит і пропозиція є реальним відображенням стану ринкової економіки, в якому протистоять інтереси господарюючих суб'єктів - покупців і продавців. Способом вирішення цієї суперечності є формування ринкових цін, що веде до встановлення рівноваги між попитом і пропозицією, а отже, і до відтворення стимулів економіч¬них суб'єктів виробляти і купувати товари. Ця ситуація можлива і досягається при таких цінах і обсягах товарів, коли кількість тих, хто хоче купити, відповідає кількості тих, хто продає товари. Саме за таких умов утворюється ціна рівноваги. Вона являє собою ціну тако¬го рівня, при якому пропозиція відповідає попиту.
Економічне становище товаровиробника залежить від ринкової ціни його товарів. Оскільки ж ринкова ціна залежить від двох чин¬ників - попиту і пропозиції, у взаємодії та зіткненні яких вона утво¬рюється, слід з'ясувати, що таке попит і пропозиція, яке їхнє місце у цьому процесі.
Попит - це платоспроможна потреба у певному товарі. Інакше кажучи, це сума грошей, яку покупці можуть і намагаються заплати¬ти за необхідне їм благо.
Попит залежить від доходів покупців, потреби у товарах (послу¬гах) і цін на останні. Отже, попит підвищується при зростанні до¬ходів, зниженні цін або одночасній дії цих чинників - і навпаки. Ця залежність дістала назву закону попиту.
У цілому величина попиту залежить, як правило, від ціни товару: чим нижча ціна на якесь благо, тим вищий попит на нього. Кількісну залежність попиту від зміни цін на товари називають еластичністю попиту, її вимірюють як відношення зростання обсягу попиту до зниження цін (у відсотках).
Пропозиція - це кількість товарів, які виробники можуть і хо¬чуть виробити.
Пропозиція також залежить від ціни: чим вона вища, тим вища пропозиція з боку продавців, оскільки останні зацікавлені у виручці від продажу товарів (послуг), що становить його економічний інте¬рес. Таку залежність називають законом пропозиції. Кількісна залежність пропозиції від зміни цін на товари дістала назву елас¬тичність пропозиції, її вимірюють як відношення (у відсотках) обсягу пропозиції до зростання цін.