Товар і його властивості
Рис. 17. Класифікація товарів за способом призначення
одні з них задовольняють потреби у їжі (хліб, молоко, м'ясо), другі - в одязі (пальто, костюм, сукня), треті - у засобах пересу¬вання (тролейбус, метро, автомобіль), четверті - у послугах куль¬турного призначення (книги, газети, кінофільми).
Особливе значення в економічному житті мають споживні вар¬тості у вигляді верстатів, інструментів, предметів праці, тобто засо¬би виробництва. Однак певні з них, наприклад борошно, цукор, кар¬топля, вугілля, можуть належати і до засобів виробництва, і до пред¬метів споживання. Якщо картоплю використовують для відгодівлі худоби або вироблення крохмалю, то її слід віднести до засобів ви¬робництва, а якщо її варять, щоб приготувати якусь страву, то це вже предмет споживання. Критерієм є не речовий зміст споживної вар¬тості, а її функціональне призначення.
Споживна вартість властива не лише товарам, які набувають ре¬чової форми - хустка, чоботи, сало тощо, а й послугам - вчителя, лікаря, перукаря, актора. Особливого значення набуває така спожив-128
вартість, як інформація. Розвиток сфери послуг свідчить про /пінь розвиненості суспільства, про те, як воно піклується про ос-| Повну його цінність - людину.Як споживні вартості товари надто різноманітні й мають задо¬вольняти різні потреби: хліб - продукт харчування, велосипед - засіб пересування. Однак при всій відмінності цих товарів вони, як і всі інші товари, можуть і обмінюються один на одного. Ця властивість товару дістала назву «мінова вартість»
Якщо різні товари обмінюються у певних пропорціях, це озна¬чає, що між ними є щось спільне, яке робить їх співмірними, а саме: вони є продуктами праці. Саме та обставина, що різні споживні вар¬тості є результатом праці взагалі, незалежно від її конкретної форми, тобто витрат енергії розуму, нервів тощо формує вартість товару. Остання виявляється при обміні.
З цього можна зробити висновок, що в умовах суспільного по¬ділу праці люди, займаючись певним видом діяльності (землероб, лікар, будівник, слюсар), для того щоб задовольнити свої різнобічні потреби, мають прирівнювати між собою різні види праці та обміню¬ватися товарами. Суспільна праця, яка втілена в товарах і виявляє себе через обмін їх, є вартістю товару. Вартість - внутрішня влас¬тивість товару. Мінова вартість є зовнішнім виявом вартості, який здійснюється через обмін одного товару на інший.
ДВОЇСТИЙ ХАРАКТЕР ПРАЦІ, ВТІЛЕНОЇ В ТОВАРІ
Визначивши, що продукт праці стає товаром лише за наявності двох невіддільних сторін - споживної вартості та вартості, слід з'ясувати причину цієї двоїстості. Вона полягає у втіленій у товарі праці, яка також має двоїстий характер. Саме це визначає двоїстий характер товару.
Праця товаровиробника виступає, з одного боку, в особливій доцільній формі, а з іншого - у вигляді витрат фізичних і розумових сил людини як праця взагалі
У першому випадку виробник виконує конкретні виробничі опе¬рації, використовує певні знаряддя праці та матеріали, а отже, виго¬товляє певні блага. Наприклад, швець використовує шкіру, нитки, голки, спеціальну машину та інші знаряддя виробництва, щоб виго¬товити чоботи, черевики; знаряддями праці хлібороба є комбайн, трактор, добрива. Результатом діяльності такої праці є створення різноманітних споживних вартостей. Працю, що їх створює, назива¬ють конкретною.
Праця в особливій доцільній формі характеризує працю з якісно¬го боку. Водночас є й інша, кількісна сторона праці, яка знаходить відображення у витратах праці у фізіологічному значенні. Йдеться про працю взагалі як певну частину суспільної праці, що містить витрати людської робочої сили (її м'язів, мозку, нервів) незалежно від її конкретної форми. Це друга сторона праці, яку називають абстрактною. Вона створює вартість товару.
Абстрактна праця є специфічною формою праці, суспільний характер якої виявляється лише в процесі обміну. Саме обмін роз¬криває суспільне значення продукту. Якщо вироблений продукт не буде обміняний, то він не набуде суспільної споживної вартості, тобто не буде задовольняти потреб інших людей, а отже, не стане товаром. Це означає, що абстрактна праця є специфічною еконо¬мічною категорією, яка властива лише товарному виробництву. Тому і створена нею вартість є не природною, а суспільною властивістю товару.