ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ
Перш ніж потрапити до споживача, біржовий товар багато разів переходить з рук в руки. Це зумовлено тим, що на біржі обертається не сам товар, а титул власності на нього або контракт на його поставку. Котирувальна ціна є типовою біржовою ціною, що встанов¬люється біржею за реальною оцінкою стану кон'юнктури рин¬ку. Вона є ціною рівноваги попиту і пропозиції цього товару, вста¬новлюється експертним шляхом на певний строк або дату і є орієн¬тиром для продавців і покупців при здійсненні угод. Котирувальні ціни визначає вибірний орган біржі — котирувальна комісія.
Котирування цін здійснюється двома основними способами — реєстрацією фактичних цін попиту, пропозиції та угод, а також виве¬денням типової, тобто власне котирувальної ціни або довідкової ціни котирувальної комісії. Виходячи з кон'юнктури ринку цього дня по певному товару, при великій кількості угод типову ціну обчислюють як середню ціну угод, оскільки відповідно до закону великих чисел відхилення будуть взаємно компенсуватися. Визначення типової ціни за малою кількістю угод — складний процес, що потребує високої компетенції котирувальної комісії. Кон'юнктуру ринку визначають на основі трьох його характеристик: співвідношення попиту та про¬позиції; тенденції руху цін протягом біржового дня; кількості здійсне¬них угод.
Довідкова (котирувальна) ціна не є офіційною або твердою ціною біржі, а лише відбиває думку котирувальної комісії про найбільш типову ціну.
Біржова угода, укладена за участю маклера, набуває чинності з моменту підписання маклерської записки сторонами і маклером, а за наявності у маклера пропозиції (офферта) від однієї з сторін та пись¬мової згоди (акцепту) від іншої — лише маклером.
Біржова угода — це письмово оформлений документ купівлі-продаж) або поставки двох видів — J реальним товаром і стро¬кові (рис. 25).
У першому випадку товар переходить від продавця до покупця, тобто це реальний товарооборот. Товар має знаходитись у приміщенні біржі (на її складах) або поставлений у строк 1-15 днів після укла¬дення угоди. Такі угоди називають ще «СПОТ».
Форвардні угоди — це зобов'язання продавця здійснити поста¬чання певної кількості товару визначеної якості у зазначений час. Такі угоди поділяють на позабіржові та біржового обороту.
Позабіржові угоди укладають для поставки товару в майбутньо¬му без будь-якого офіційного гаранта. Інакше кажучи, форвардні кон¬тракти є іменними товарними векселями під відповідальність і за¬безпечення приватних осіб.
Якщо між покупцем і продавцем є біржовий посередник, тобто угода укладається на реальний товар у зазначений час через біржу, то це форвардна угода біржового обороту.
Рис. 4. Угоди, які укладаються на товарних біржах
Форвардні угоди є вигідними як для продавців, так і для покупців (реального товару, насамперед завдяки тому, що такі угоди гарантують збут чи придбання продукції на прийнятних умовах і певною І мірою застраховують від зміни цін. Це має особливо важливе значення в умовах інфляції, коли покупець може відчувати себе впевненіше, тому що отримає товар через певний час за визначеними цінами. Продавець також має виграш, одержуючи за контрактом визначену суму, яку він може використати на свій розсуд. У бартерних угодах роль еквівалента виконують, як правило, зерно, автомобілі, ліс, цемент, м'ясопродукти, мед, картопля. Угоди «з 1 умовою» поширені в країнах, що переходять до ринкової економіки. І Сутність їх полягає в тому, що продаж одного товару здійснюється при одночасній купівлі іншого. Відрізняються такі угоди від бартерних тим, що здійснюються у процесі публічних торгів у операційному залі за участю маклера, обліково-розрахункову функцію виконують гроші.Особливістю ф'ючерсних угод є поставка товару згідно з попе¬редньо укладеними контрактами за цінами, що складаються на рин¬ку реального товару, або за котирувальною ціною. До строку виконання угоди біржа бере певну суму застави (депозит, маржа). Ф'ючерсні угоди укладаються між продавцями і покупцями, як правило, Інакше для продажу чи купівлі товару, а з метою страхування від можливих змін цін на нього на реальному ринку. Інакше кажучи, при стро¬кових операціях ф'ючерсного типу рух товару не є обов'язковим, оскільки це продаж прав на товар. Ставши об'єктом такої торгівлі, він може реалізуватися за різними цінами (у момент купівлі й прода¬жу ціни на ринку реальних товарів змінилися). Якщо ціна зросла, різницю виплачує продавець, якщо ж знизилась, — покупець.
Для того щоб застрахуватися від можливих втрат внаслідок зміни цін при здійсненні контрактів з реальним товаром у біржових опера¬ціях, застосовують хеджування (захист). У найзагальнішому вигляді хеджування визначають як страхування ціни товару від ризику, неба¬жаного для виробника зниження чи невигідного для споживача зро¬стання. І продавець, і покупець однаково зацікавлені в усуненні знач¬них коливань і в кінцевому підсумку — в стабілізації руху цін. На практиці це відбувається так. Суб'єкт, що продає реальний товар на біржі з поставкою у майбутньому, спираючись на існуючий рівень цін, водночас купує ф'ючерсні контракти на той самий строк і на ту саму кількість товару. А суб'єкт, що купує реальний товар з постав¬кою у майбутньому, водночас продає на біржі ф'ючерсні контракти. І Останні виступають як страхові гаранти, оскільки, якщо в операції одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсних контрактів на ту саму кількість товару, і навпаки, тобто продавець реального товару застосовує хеджування продажем, а продавець реального товару — купівлею.