ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ

В Україні більшість бірж є спеціалізованими широкого профілю. Серед них виділяється Украгропромбіржа, до якої входять централь¬на біржова структура і кілька регіональних. Через Украгропромбіржу реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб АПК України. У перспективі передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зер¬ном, металевими виробами, сільськогосподарською технікою і транс¬портними засобами.

Перевагою товарних бірж, що діють в Україні та засновані дер¬жавними установами (органами постачання, Міністерством сільсько¬го господарства і продовольства, іншими міністерствами та відом¬ствами), є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру. Це Українська універсальна товарна біржа і Украгропромбіржа. Біржі, створені вільними підприємцями, доступні для якомога більшої кількості різних суб'єктів.

Членами біржі є її акціонери. Вони мають право безплатно відвідувати біржу, користуватися її технічними засобами, укладати угоди. Крім членів біржі в торгах можуть брати участь відвідувачі — постійні та разові.

Статусу постійного відвідувача біржі суб'єкт може набути, прид¬бавши відповідний абонемент (чи облігації), як правило, на рік участі в біржових торгах. За цим абонементом його суб'єкт може брати участь у кожних біржових торгах.

Статус разового відвідувача, підтверджений разовим вхідним квитком, дає йому право брати участь у торгах у певний день.

Участь підприємства у біржовій торгівлі на постійних чи разо¬вих засадах може здійснюватись за певну плату через брокерські кон¬тори та брокерів (маклерів).

Біржовий маклер є висококваліфікованим спеціалістом і має особливий статус, що дає йому змогу виконувати такі функції:

• посередництво при укладанні угод через прийняття доручень (наказів) членів та відвідувачів біржі, а також підбір відповідних кон¬трагентів;

• представництво інтересів клієнтів веденням біржових операцій та укладенням угод від свого імені;

• консультування торговців з питань якості та властивостей то¬варів, що продаються;

• документальне оформлення угод і передавання їх до реєстрації;

• експертні оцінки і висновки з різних питань біржових угод, тор¬гової кон'юнктури тощо.

Для того щоб стати біржовим, товар має відповідати ряду вимог. Насамперед він повинен бути масовим, а отже, немонопольним.

Кількість товару визначають в угоді у натуральних одини¬цях — кубічних метрах, штуках, вагонах, тоннах. Якщо кількість проданого товару виражена у вагонах, має бути зазначено і повний стандартний вміст вагону (платформи).

Фактичну величину продажу називають лотами, тобто партія¬ми. Вони мають бути кратними біржовій одиниці, тобто ділитися на кожну таку одиницю без залишку.Якість товару, що є також однією з вимог до біржового това¬ру, в угоді визначають за стандартами і технічними умовами, умовами договору, попереднім оглядом, а також за зразками.

Визначальним чинником при стандартизації якості біржового товару є введення базового сорту як єдиної міри. Вона є тим кри¬терієм, за яким дають якісну характеристику аналогічного товару. За базовий сорт беруть найбільш поширений вид продукції цього рин¬ку. Так, у США тверда червона озима пшениця є базовою щодо інших типів. У свою чергу, вона має п'ять класів, з яких другий є сортом, що готується, від якого через коефіцієнти визначають ціну інших.

Особливістю біржового товару є те, що його завжди можна і купити, і продати — він цілком ліквідний.