Значення і функції конкуренції в соціальному ринковому господарстві

1870-х років. На цьому етапі конкуренція не має всіх ознак досконалої,

які сформульовані сучасною економічною теорією.

3.Етап монополістичної конкуренції. З кінця 1870-х років розпо¬чинається процес формування монополій.

4.Етап сучасної конкуренції, який розпочався приблизно після дру¬гої світової війни і триває до теперішнього часу. Сучасна конкуренція має більшу соціальну спрямованість, ніж раніше. Вона підтримується

державою шляхом регулювання за допомогою антимонопольного зако¬нодавства. Крім того, їй властиві такі специфічні риси: вона має інтерна¬ціональний характер; розвиток науково-технічного прогресу призвів до ускладнення технологій і розширення номенклатури виробництва, от¬же, і до розширення конкуренції; змінився характер конкурентних пере¬ваг — вони більше не базуються тільки на основі виробничих факторів.

Таким чином, очевидно, що розвиток конкуренції відбувається за Г .Гегелем, тобто, має три стадії: теза (етап досконалої конкуренції) — антитеза (процес монополізації) — синтез (сучасний етап конкуренції, коли підприємство намагається стати монополістом і одночасно поси¬лює конкурентну боротьбу).

На постсоціалістичному просторі перехід від соціалістичного зма¬гання до конкуренції обумовив трансформацію суб'єктно-об'єктної структури сучасних конкурентних відносин. Зміни можна простежити за такими напрямками:

1.Кількісні зміни — збільшення числа суб'єктів конкуренції, хоча

подібне зростання спостерігається не в усіх галузях сучасної українсь¬кої економіки.

2.Якісні зміни — відбувається заміна об'єктів і суб'єктів конкурент¬

них відносин. Суб'єктами конкуренції тепер є як споживачі, так і ви¬робники. Об'єктами все частіше стають переваги покупців, кращі умо¬ви виробництва і збуту.

Але вцілому основною особливістю формування конкурентного середовища в Україні (до речі, як і в Росії) залишається те, що, по-пер¬ше, розвиток конкуренції має інверсійний, тобто зворотний характер (від монополії до конкуренції), а отже, по-друге, сучасні ринки явля¬ють собою суміш елементів залишкового монополізму і атомізованих малих фірм. Тобто ринки територіально і економічно роздроблені, а конкурентні відносини формуються в основному у великих містах, не зачіпаючи периферію, і далеко не у всіх галузях. Відомо, що А. Маршалл поділяв конкуренцію на творчу і руйнівну. В Україні, на жаль, із самого початку реформ отримала розвиток та, що веде до руйнації, а не до створення ринкової рівноваги.

Функції конкуренції на макро- і мікрорівні.Залежно від охоплення економічного простору функції конкуренції в ринковій економіці можна розподілити на макроекономічні: І) регулююча; 2) контролюю¬ча; 3) об'єднувальна; 4) функція соціалізації прогресу та прибутку; і мікроекономічні: 1) стимулююча; 2) інноваційна; 3) адаптивна. Розпо¬дільча і селективна існують на макро- і мікрорівнях.

Основною функцією продуктивної конкуренції у перехідний період є функція трансформації економічної системи, проявами якої є встановлення оптимального співвідношення між заробітною платою і цінами; трансформація податкової системи, надання конкуренцією як процедури відкриття можливості реалізації наявного потенціалу національної економіки, в першу чергу, наукового.

Регулююча функція — конкуренція діє як регулятор ринкової еконо¬міки — потрібний товар опиняється в потрібному місці; механізм кон¬куренції спрямовує ресурси туди, де їх не вистачає відповідно до сус¬пільних потреб.

Розподільча функція — полягає в оптимальному розподілі ресурсів, тобто виробничі ресурси використовуються з максимальною ефектив¬ністю. Крім того, здійснюється розподіл доходів.