Значення і функції конкуренції в соціальному ринковому господарстві

Разом з тим А. Юданов вважає, що і досі у світі відсутнє єдине по¬няття «конкуренція». Науковці дотримуються таких трьох трактувань конкуренції: поведінкової; структурної; функціональної.

Трактування конкуренції з боку поведінки — боротьба за гроші покуп¬ця шляхом задоволення його потреб.

Структурна трактовка конкуренції — аналіз структури ринку з ме¬тою визначення ступеню свободи продавця та покупця на ринку (фор¬ми ринку) і способу виходу з нього.

Функціональна трактовка конкуренції — суперництво старого з но¬вим, з інноваціями, коли приховане стає явним.

Цікавим, на мою думку, є визначення конкуренції Р. Фатхутдіновим. Саме він визначає цю категорію з урахуванням сучасного тракту¬вання теорії порівняльних переваг. Конкуренція — це процес управ¬ління суб'єктом своїми конкурентними перевагами з метою одержання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за за¬доволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у межах законодавства або в природних умовах.На нові особливості характеру сучасної конкуренції вказує і визна¬чення, яке дає Б. Шпотов — «... це вже не «продукт проти продукту», «ефективність проти неефективності», «худа» фірма проти «товстої» тощо, а «нелінійна» інновація проти «лінійної».

Н. Педченко вважає, що в розвиненому товарному виробництві конкуренція є об'єктивним економічним явищем, яке примушує гос¬подарюючі суб'єкти прагнути до збільшення прибутку за рахунок роз¬ширення масштабів діяльності, удосконалення форм організації виробничого процесу і зростання продуктивності праці.

Б. Шлюсарчик вважає, що конкуренція в економічному значенні — це боротьба підприємців за економічні вигоди від продажу товарів і послуг, а також за ринки постачання і збуту та робочу силу. Відмінний від усіх погляд на конкуренцію має професор Нью-Йоркського університету І. Кірцнер, учень видатного представника австрійської школи Людвига фон Мізеса. Його теорія ринку та ціни суттєво відрізняється від неокласичної теорії ціни: він переорієнтував увагу з аналізу рівноважного стану ринкових сил на механізм функціо¬нування ринку як процесу. До того ж цей процес він характеризує як конкурентний і підприємницький одночасно, окремо обумовлюючи, що в умовах ринкової рівноваги немає місця ні конкуренції, ні під¬приємництву. І. Кірцнер доводить, що рушійною силою «конкурентно-підприємницького» ринкового процесу є прагнення підприємців от¬римати прибуток (на противагу його максимізації), який виникає в ре¬зультаті неадекватності володіння ними ринковою інформацією. Адекватне ж володіння підприємцями всією наявною інформацією є проявом ринкової рівноваги, в якій відсутня і конкуренція, і підприєм¬ництво.

Вцілому більшість сучасних економістів термін «конкуренція» трактують як суперництво чи боротьбу за досягнення чи отримання чо¬гось. На нашу думку, досить детальний аналіз конкуренції як економіч¬ної категорії з точки зору різних авторів зробив С. Щур.

Дослідники виділяють також предметний (суперництво між вироб¬никами аналогічних товарів, які відрізняються за певними параметра¬ми) та функціональний (боротьба між виробниками товарів, які задо¬вольняють потреби різними способами) типи конкуренції. Також мож¬на ще зустріти таке поняття як видова конкуренція. Крім цього, за ме¬тодами та способами конкурентної боротьби розрізняють цінову (зни¬ження ціни за рахунок скорочення витрат виробництва, завдяки вико¬ристанню досягнень НТП, кращої організації праці, підвищенню про¬дуктивності) і нецінову конкуренцію (підвищення якості продукції, надійності, застосування сучасних методів дизайну, реклами, вдоско¬налення післяпродажного обслуговування тощо).

Слід також звернути увагу на те, що в працях окремих сучасних авторів можна зустріти твердження про існування закону конкуренції, що, як і будь-який інший економічний закон, виражає стійкі, повто¬рювані, причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ чи процесів. Причиною механізму дії закону є наявність відособлених товаровироб¬ників, які виготовляють продукцію у різних умовах для одного контин¬генту споживачів. Наслідком дії закону є конкуренція між товарови¬робниками. У процесі конкурентної боротьби виникає суперечність між попитом споживачів і пропозицією продавців. Засобом подолання суперечності також виступає конкуренція.

Отже, конкуренція між відособленими товаровиробниками є су¬перництвом (боротьбою) між ними стосовно задоволення власних ін¬тересів: вигідних умов виробництва та збуту товарів, одержання висо¬ких прибутків. Аналіз визначень конкуренції дозволяє зробити висно¬вок, що всі вони враховують такі її якості, як динамічність, евристич¬ний характер, примусовість, єдність конкурентних і монополістичних засад, зв'язок з інноваційними процесами. Із цього випливає, що кон¬куренція — це об'єктивні економічні відносини у процесі динамічного суперництва (яке має примусовий, суперечливий та евристичний ха¬рактер) між господарюючими суб'єктами, які мають спільні цілі. В За¬коні України «Про захист економічної конкуренції» конкуренція ви¬значається як «змагання між суб'єктами господарювання з метою здо¬буття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а