“Попит та пропозиція як елементи ринкових відносин. Ціноутворення”
Крива графіка пропозиції має напрямок з південного заходу на північний схід і характеризується підвищенням. Це є графічним вираженням зазначеної закономірності: з підвищенням ціни збіль¬шується кількісне вираження обсягу пропозиції. Еластичність про¬позиції тим більша, чим більше крива наближається до уявної гори¬зонтальної осі. В цьому випадку навіть незначним змінам ціни буде відповідати помітний "стрибок" обсягу пропозиції. Значення кри¬вої, що має крутовертикальну спрямованість, характеризують низь¬ку еластичність пропозиції — незначні зміни її обсягів при відповідних змінах ціни. Проте обидва випадки вірогідні, коли існує ви¬значена залежність зміни попиту під впливом цін, тобто викону¬ються умови постійної еластичності попиту, На практиці частіше зустрічається випадок перемінної еластичності, коли крива попиту має різний нахил на різних своїх частинах і характеризується за¬лежно від абсолютного значення цін більшою чи меншою чутливіс¬тю пропозиції.
Аналогічно ситуації з еластичністю попиту еластичність пропо¬зиції вимірюється відношенням відсоткового вираження зміни об¬сягу пропозиції до відсоткового вираження зміни ціни товару (по¬слуги) .
Висновки
Співвідношення попиту і пропозиції на ринку весь час змінюється. Є зміни, які мають сталий характер. Наприклад, пропозиція сільськогосподарської продукції взимку в нашій країні зменшується (адже овочі зимою вирощуються тільки в теплицях). Однак попит на свіжі овочі великий і взимку. Внаслідок такого співвідношення попиту і пропозиції на овочі в зимовий період ціни на них підвищуються. Влітку пропозиція свіжих овочів значно зростає. Конкуренція змушує продавців знижувати ціни.
Отже, коли попит великий, а пропозиція недостатня, ціни зростають, і навпаки. У всіх випадках скорочення виробництва товарів призводить до підвищення цін (якщо попит на такі товари не зменшився).
Є чинники, що знижують попит населення на товари, а отже, зумовлюють зниження ціни товару (за умови, що пропозиція товарів залишилась незмінною). Знижуються ціни на товари і через моральну зношеність товарів.
На ціни впливають насиченість потреб у деяких товарах, купівельна спроможність. Так, збільшення чисельності безробітних призводить до зменшення купівельної спроможності населення, а отже, до зниження деяких цін.
До чинників, що збільшують попит на товари і водночас зумовлюють зниження цін, слід віднести: зростання обсягів виробництва, безоплатне надання матеріальних благ за рахунок суспільних фондів споживання, поліпшення якості товарів без збільшення витрат, вміла організація реклами тощо.
Згідно з теорією попиту і пропозиції реальна цінність товару дорівнює фак¬тичній ціні, яка встановлюється на ринку відповідно до попиту і про¬позиції товарів (послуг).
Попит і пропозиція є реальним відображенням стану ринкової економіки, в якому протистоять інтереси господарюючих суб'єктів — покупців і продавців. Способом вирішення цієї суперечності є формування ринкових цін, що веде до встановлення рівноваги між попитом і пропозицією, а отже, і до відтворення стимулів економіч¬них суб'єктів виробляти і купувати товари. Ця ситуація можлива і досягається при таких цінах і обсягах товарів, коли кількість тих, хто хоче купити, відповідає кількості тих, хто продає товари. Саме за таких умов утворюється ціна рівноваги. Вона являє собою ціну тако¬го рівня, при якому пропозиція відповідає попиту.
Економічне становище товаровиробника залежить від ринкової ціни його товарів. Оскільки ж ринкова ціна залежить від двох чин¬ників — попиту і пропозиції, у взаємодії та зіткненні яких вона утво¬рюється, слід з'ясувати, що таке попит і пропозиція, яке їхнє місце у цьому процесі.
Попит — це платоспроможна потреба у певному товарі. Інакше кажучи, це сума грошей, яку покупці можуть і намагаються заплати¬ти за необхідне їм благо.
Попит залежить від доходів покупців, потреби у товарах (послу¬гах) і цін на останні. Отже, попит підвищується при зростанні до¬ходів, зниженні цін або одночасній дії цих чинників — і навпаки. Ця залежність дістала назву закону попиту.