“Попит та пропозиція як елементи ринкових відносин. Ціноутворення”

1. Економічна природа попиту та пропозиції

Попит і пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової орга¬нізації господарювання, що виражають об'єктивні економічні від¬носини товарного виробництва, 3 розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змі¬нюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулю¬вання попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноеконо¬мічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в това¬рах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має власти¬вість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Розгляне¬мо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту. По-перше, останній тісно пов'язаний з реальними суспіль¬ними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах гро¬шовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попи¬ту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). По-третє, суб'єкт попиту репрезентує сферу спожи¬вання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку по¬купцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами — продавцями. Еволюція товарного виробницт¬ва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначе¬ності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструкту¬ри, що відповідає за своєчасну появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг існуючому попиту.

2. Залежність між попитом і пропозицією,

співвідношення між ними

Економічні засади органічної поєднаності попиту і пропозиції випливають з нерозривності процесу відтворення економічного життя (єдності фази виробництва, розподілу, обміну та споживан¬ня продукту) і пов'язані з універсальною товарно-грошовою фор¬мою такого відтворення. Співвідношення попиту і пропозиції від¬биває конкретні пропозиції виробництва і споживання з урахуван¬ням вартісно-цінової визначеності товарів (послуг). Діалектика вза¬ємозалежності попиту і пропозиції з точки зору їхньої первинності-вторинності не вичерпується відомим положенням про пріоритет виробництва. Попит має значно складніше і вагоміше значення як стимул розвитку виробництва і пропозиції.

Рушійна сила попиту стала особливо помітною зі становленням сучасного постіндустріального інформаційного суспільства. Швид¬кий розвиток фундаментальної науки і принципово нові техноло¬гічні рішення викликають до життя нові потреби як у самому ви¬робництві, так і в сфері споживання. Разом з помітним зростанням реальних доходів населення ці фактори створюють передумови для поглиблення суспільного поділу праці, підвищення її продуктивності і розширення пропозиції нових товарів та послуг на ринку.

Співвідношення попиту і пропозиції залежно від рівня аналізу характеризує макро- чи мікроекономічні процеси. На макроекономічному рівні розглядається співвідношення сукупних попиту та пропозиції, які є характеристиками суспільного процесу відтворен¬ня в цілому. Мікроекономічною характеристикою є співвідношен¬ня ринкового попиту та ринкової пропозиції.

Співвідношення сукупних попиту і пропозиції показує можли¬вості суспільного виробництва щодо задоволення народногосподарських і особистих потреб. Воно характеризується певними га¬лузевими пропорціями виробництва валового суспільного продук¬ту (сукупного чи кінцевого) порівняно з пропорціями споживання продуктів відповідних галузей (або з потребою в них). Зіставлення відповідних показників виробництва і споживання, а саме їх вар¬тісно-грошових обсягів, що реально сформувалися в народному господарстві, визначає співвідношення сукупних попиту та пропо¬зиції, їх відповідність чи незбалансованість.