“Попит та пропозиція як елементи ринкових відносин. Ціноутворення”

У наведеній класифікації однойменні фактори, що впливають на ринкові попит і пропозицію, подані переважно суб'єктивними (психолого-традиційними, естетичними) і природно-кліматичними фак¬торами, які є загальними неекономічними факторами. На попит і пропозицію суттєво впливають уподобання та смаки людей, мода, місцеві традиції та релігія, а також особливості погоди, природні ресурси, рельєф тощо.

Вирішальними і для попиту, і для пропозиції с економічні та соціальні фактори. Це пояснюється сталими особливостями фор¬мування виробничих і соціальних відносин у сфері виробництва й обігу.Якщо для ринкового попиту визначальними економічними фак¬торами є базовий рівень розвитку потреб і задоволення їх, рівень доходів, принципи їх розподілу та структура цін, то пропозиція найчутливіше реагує на зниження витрат виробництва. Це перед¬усім рівень автоматизації, механізації та комп'ютеризації проце¬сів, здешевлення і заміна компонентів виробництва, розвине¬ність інфраструктури, характер державного регулювання підприєм¬ництва.

Соціальні фактори, впливу яких зазнають на собі попит і пропо¬зиція, є, врешті-решт, похідними від класово-професійної структу¬ри суспільства, стану культури та освіти, їхній вплив має довго¬строковий характер і відзначається інерційністю. Частка коштів на культуру, науку і освіту, яку виділяють держава і підприємства, на роки вперед може визначити процвітання чи відставання на¬ціональних сфер (галузей) виробництва і споживання. Формуван¬ня відповідних ринкових пропорцій у цьому випадку буде від¬дзеркаленням дії цих факторів суспільне значущих за своєю при¬родою.

Тісно пов'язані з соціальними демографічні фактори. Це чисель¬ність і склад населення, народжуваність і відтворення працездат¬ного населення, формування і розміри сім'ї. Вони є первинними для пропорцій суспільного виробництва і ринкових співвідношень.

Механізм впливу найдієвіших факторів попиту і пропозиції по¬кладений в основу маркетингу. Визначення життєвого циклу ок¬ремих товарів та планування їх збуту грунтується на так званій сегментації ринків. Відповідно до частки факторів формується мо¬дель з системою ринків-сегментів: географічним (площа місцевості, клімат, щільність населення і компактність проживання), психоло¬гічним (співвідношення суспільних груп, спосіб життя, характерні типи особистості), демографічним (статевовікова структура, розмі¬ри сім'ї) тощо. Сегментація ринку сприяє ефективній організації його, зменшенню суспільних та індивідуальних витрат виробни¬цтва тощо.

4. Ціноутворення, взаємозв’язок з попитом і пропозицією

Відносна самостійність попиту та пропозиції дає можливість побудувати окремі графіки їхнього руху.

Графік попиту ілюструє відому емпіричну залежність: якщо ціна товару на ринку має тенденцію до зниження, то попит на цей то¬вар зростатиме, і навпаки. Вона виконується за умови абстрагуван¬ня від дії інших факторів та вільного, не обмеженого адміністра¬тивними рамками, ціноформування.

Розглянемо приклад зміни відповідних значень ринкової ціни і попиту, скажімо, на продукт N (рис. 1, табл. 1).

Рис.1 Графік обсягу попиту Рис.2 Графік обсягу пропозиції

Побудувавши графік, де на вертикальній осі відкладено значен¬ня ринкової ціни, а на горизонтальній — кількісне вираження по¬питу (обсяг), отримаємо криву попиту з відповідними точками А, Б, В, Г, Д. Вони показують максимальний попит на продукт N при відповідному фіксованому рівні ціни на нього. Так, в точці Б при ціні 600 г. о./т максимальна платоспроможна потреба на ринку становитиме 9 тис. т продукту N.

Крива попиту ДД розташовується зліва направо як знижувальна крива, тобто має нахил з північного заходу на південний схід. Кож¬на точка, що лежить на кривій попиту, фіксує кількісну визначе¬ність попиту залежно від зміни ціни. Нахил кривої та конфігурація її ілюструють еластичність попиту. Наближення кривої до верти¬кальної прямої означає досить мляву реакцію споживача на відхи¬лення цін.

Полога крива, навпаки, вказує на досить активну зміну попиту при навіть незначному підвищенні або зниженні ціни. Цінову еластичність попиту можна визначити як ступінь чутливості споживача на зміну ринкової ціни товару чи послуги. Кількіс¬ним виміром еластичності може бути співвідношення відсоткового вираження кількісної зміни попиту до відсоткового вираження зміни ціни. Крім випадків еластичного попиту (полога крива) і нееластичного попиту (крива, що стрімко йде вгору), в теорії виділяється випадок одиничного еластичного попиту, що фіксує пропорційну залежність зміни обсягу попиту відповідно до зміни ціни.