СУТЬ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
домогтися зниження смертності у всіх вікових групах населення, особливо населення працездатного віку, підвищення тривалості життя;
забезпечити виховання у населення бережливого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих, пропаганда здорового способу життя, посилення боротьби з палінням, пияцтвом та іншими шкідливими звичками, сприяння розвитку фізкультури та спорту, служб гігієни;
в галузі освіти забезпечити:
зміну стереотипів людини, формування нової системи цінностей, починаючи з дошкільного віку, з урахуванням самоцінності природи і людини як частини природи;
процес відродження і розбудови національної системи освіти як найважливішої ланки виховання громадян, формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти;
формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, створення державної та громадської систем забезпечення необхідною для екологічної освіти і виховання населення інформацією;
екологізація освітнього процесу в дошкільних закладах, виховання з перших років життя гуманної, соціально-активної особистості, здатної розуміти і любити природу, дбайливо до неї ставитися;
збільшення видання літератури і наочних посібників про природні багатства держави, їх збереження, примноження і раціональне використання;
можливість для населення одержувати знання з питань сталого розвитку і збереження навколишнього природного середовища, розвиток неформальної екологічної освіти з використанням засобів масової інформації і популярних видань;
підвищення соціального статусу вчителя, вдосконалення структури, змісту, форм і методів освіти;
в галузі науки і техніки забезпечити:
створення наукових основ сучасних технологій і технічних засобів, спрямованих на розв’язання проблем екологічної та техногенної безпеки, перехід до екологічно безпечних технологій, здатних мінімізувати ризик та негативний вплив на довкілля;
технологічне оновлення виробничого потенціалу і випуск екологічно безпечної продукції, максимальне залучення науково-технічного потенціалу країни до розв’язання всього циклу проблем ресурсозбереження від наукових досліджень до впроваджень науково-технічних проектів;
зниження природо- та матеріаломісткості продукції, підвищення її надійності, довговічності та конкурентоспроможності на світовому ринку.
При забезпеченні сталого розвитку має бути максимально використано можливості об’єднань громадян, профспілок, ділових та наукових кіл, враховано інтереси основних груп населення, в тому числі – жінок, дітей і молоді. Основними напрямами діяльності у цій сфері є:
розроблення механізмів партнерства держави і широких кіл громадськості в процесі забезпечення сталого розвитку;
забезпечення активної участі населення в розробленні і широкому обговоренні законодавчих та інших нормативних актів про охорону природи, здійснення громадського контролю за станом навколишнього природного середовища;
створення багатосторонніх комісій на різних рівнях з розгляду питань сталого розвитку, безпеки праці, охорони здоров’я, здійснення екологічної експертизи чинних і перспективних законодавчих та інших нормативних актів з метою аналізу та прогнозу їхніх наслідків;