Національна кредитна система
Центральною ланкою в здійсненні активних і пасивних операції банку виступає кредитне керування. В основу класифікації кредитних операцій можуть бути покладені різні критерії: види позичальників, мета, характер чи терміни кредиту, наявність забезпечення позички і т.д. Перш за все необхідно відзначити, що у всіх країнах у тій чи іншій формі проводиться розподіл позичок на дві великі групи – персональні позички фізичним особам для задоволення особистих нестатків і ділові позички акціонерним компаніям та одноособовим підприємцям для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції. Це розмежування має важливе значення, тому що в зазначених сферах застосовуються різні форми кредитування, діють різні правила у відношенні термінів, величини, вартості і забезпечення позичок, видів фінансових гарантій і т.д.
У банківських балансах, однак, цей розподіл звичайно виражається неявно, в опосередкованій формі. Деякі статті балансу відносяться тільки до кредитування приватних осіб, інші до кредитів підприємств, але є і “змішані” статті. У США, наприклад, в основу класифікації позичок покладена мета кредиту. Тому в деяких статтях балансу поєднуються як позички на особисті потреби, так і позички для фінансування виробництва і реалізації.
Основними функціями комерційних банків вважаються:
• акумуляція і мобілізація грошового капіталу;
• посередництво в кредиті;
• проведення розрахунків і платежів у господарстві;
• створення платіжних засобів;
• організація випуску і розміщення цінних паперів;
• консультаційне обслуговування клієнтів.
Банк може надавати кредити підприємствам і організаціям різних галузей народного господарства й іншим банкам, включаючи свої філії, фінансовим компаніям і населенню. Специфіка джерел формування позичкового фонду, використовуваного для тих чи інших кредитних операцій, призначення і характер забезпечення видаваних кредитів, механізм надання і терміни кредитування, сфера використання й інші фактори обумовили створення в рамках кредитного керування шести відділів.
1. Відділ загальної організації кредитних операцій:
• визначає загальну політику банку і порядок її реалізації в залежності від конкретних економічних умов;
• розробляє загальні методики короткострокового і довгострокового кредитування і фінансування, методики визначення кредитоспроможності клієнтів, методики організації перспективних фінансових послуг;
• вивчає кредитні ризики і визначає механізм страхування банківських кредитних операцій.
2. Відділ короткострокового кредитування:
• визначає кредитні ресурси по видах позичок і позичальниках виходячи з кредитного потенціалу банку;
• виявляє потреби в кредиті;
• організовує видачу і погашення кредиту, веде кредитні справи;
• укладає кредитні договори;