Структура та інфраструктура ринку

4.Проблеми становлення ринкової системи в Україні.

Формування ринкової економіки в Укра¬їні треба розпочинати з відтворення рин¬кових інститутів, які існують лише в за¬родковому стані. Це повинно відбуватися за схемою, яка враховує економічні, політичні, історичні та психологічні особливості, харак¬терні для нашої країни.

Передусім зазначимо, що Україна ніколи не мала високорозвинених товарно-грошових відносин, її становлення по суті розпоча¬лося після скасування кріпацтва у 1861 р. і відбувалося на фоні значних феодальних пережитків. Великим було втручання держа¬ви в економіку.

Після 1917 р. протягом майже 70 років країна йшла шляхом розвитку економіки, який ігнорував ринок, вважаючи його руди¬ментом, що має віджити у всьому світі. Результат відомий: ство¬рено суспільство з низькою ефективністю виробництва і відсталим рівнем життя людей, загальним одержавленням і монополізова¬ною, негнучкою економікою, підпорядкуванням особистих і колек¬тивних інтересів відомчим, відсутністю демократичних інститутів.

Однією з головних причин, що призвела до побудови такого суспільства, була панівна доктрина «безринкового соціалізму». Ця теорія сприяла проведенню політики автаркії, тобто економіч¬ного відособлення від світового ринку. Саме тому Україна не зай¬має відповідного місця у міжнародному поділі праці, в зовнішньо¬економічних зв'язках.

У нас відсутній визначальний ринковий інститут—економічна самостійність господарюючих суб'єктів. Саме він гарантує неза¬лежність суб'єктів ринкової економіки, їхню економічну відпові¬дальність, без чого ринку бути не може. Більшість підприємств України належать державі, управляються її органами, що сприяє високому ступеню монополізму. Промислові підприємства, великі за обсягом виробництва, вузькоспеціалізовані. Останнє з суто тех¬нологічних причин не дає можливості швидко розукрупнити їх, а отже, і приватизувати. За цих умов формальна заміна державного власника на приватного не тільки нічого не змінить, а й сприятиме подальшому зменшенню обсягів виробництва продукції, зниженню її якості, усуненню тих початкових елементів конкуренції, які вже мали місце за державної власності. До того ж відбудеться швид¬кий занепад і руйнування гігантських підприємств, які є доміную¬чими у нашій економіці.

Відтворення інституту багатосуб'єктивних власників має відбу¬ватися шляхом роздержавлення власності, її трансформації у різ¬ні форми — колективну, індивідуальну, державну. Це сприятиме утворенню багатьох форм господарювання та відтворенню конку¬рентного середовища.

Невіддільним інститутом ринку є вільні ціни, за допомогою яких в умовах конкурентного середовища здійснюється еквівалент¬ний обмін, а отже, реалізуються інтереси продавця і покупця, від¬творюється рівновага в економіці. Проте це класичне положення економічної теорії діє лише при наявності відповідних інших рин¬кових умов: демонополізації сфер розподілу, обміну і виробни¬цтва, наявності різних форм господарювання, великих, середніх, малих підприємств, які управляються не з єдиного центру, а само¬стійними товаровиробниками. У пас усіх цих передумов поки що немає в розвиненому вигляді.

Лібералізація цін при високому рівні монополізму призводить до обов'язкового зростання їх і не створює стимулів до виробни¬цтва. Навіщо виробляти додаткову продукцію, якщо прибуток за¬лежить від зменшення її кількості в умовах монополії? Отже, те, що є правильним теоретично і діє за умов, які відтворюють рин¬кове середовище у будь-якій країні, не може бути правильним для нашої економіки, де поки що не створені відповідні ринкові ін¬ститути.

Нерозуміння цього теоретичного положення владними структу¬рами України, зняття обмежень на ціни в умовах монопольного характеру виробництва, розриву господарських зв'язків викликало бурхливе зростання цін, зниження купівельної спроможності кар¬бованця і відповідно нарощування грошової емісії для підтриму¬вання товарообороту.

В умовах перехідної економіки визначення купівельної спро¬можності грошей таким ціновим зіставленням не є раціональним. Гонитва грошей за цінами триватиме доти, доки ціни не будуть обмеженими і не стабілізується купівельна спроможність карбо¬ванця, не будуть створені умови для стимулювання товарного ви¬робництва.

Ось чому в сучасних умовах нам, як і іншим постсоціалістичним країнам, що переходять до ринкової економіки, необхідне ринкове регулювання, в тому числі щодо ціноутворення.Конкуренція, вільне ціноутворення як необхідні інститути рин¬ку не можуть функціонувати через відсутність ринкової інфра¬структури (бірж, інформаційно-комерційних, оптових та постачальницьких організацій, пунктів прокату), культури ведення рин¬кової економіки (немає досвіду роботи і кадрів).