Структура та інфраструктура ринку

Треба покласти край нееквівалентим відносинам,що склалися між містом і селом.Десятки років село є специфічним донором для розвитку машинобудування,воєнного комплексу,будівництва,видобувних галузей.Ціни на комбайни,трактори,мінеральні добрива,пальне зростають набагато швидше,ніж на продукцію аграрного сектора.Якщо не подалити подібні перекоси,ринок не матиме достатньої кількості продукції цієї сфери.Може статися навіть,що товаровиробники перейдуть до натурального обміну.

Перепоною на шляху створення повноцінного ринку споживання на нинішньому етапі розвитку є монополія державної торгівлі,яку слід подолати.Це відбувається за рахунок відтворення приватних,кооперативних та інших підприємств торгівлі,які формують реальне ринкове середовище,де діє конкуренція.

Важлива роль у створенні споживчого ринку має належати державі.Це проведення гнучкої та ефективної інвестиційної політики щодо структурної перебудови народного господарства,кредитної,податкової політики в галузях,що виробляють товари народного споживання,зовнішньоекономічної політики з залученням іноземних інвесторів у галузі,що поставляють продукцію на ринок товарів споживання.Держава повинна стимулювати ділову активність у соціально значущих галузях.Ринок засобів виробництва.Свобода економічної діяльності господарюючих суб’єктів,їхня самостійність залежать від забезпеченості засобами виробництва,можливості вільної реалізації продукції,всановлення на неї цін,укладання договорів.Підприємництво існує лише тоді,коли кожна юридична чи фізична особа має можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва.Для досягення цієї мети у нашій країні мають відбутися докорінні перетворення і якомога швидший перехід до вільної торгівлі засобами виробництва,де б її суб’єктами були різні власники.Це і є шлях побудови відповідного ринку,оскільки буде подоланий адміністративний монополізм,який безроздільно панував у нас у вигляді матеріально-технічного забезпечення і являв собою командний розподіл ресурсів централізовано встановленими фондами,що грунтувався на закріпленні виробників і споживачів один до одного.Такий розподіл призводив до того,що підприємство отримувало не те,що йому потрібно,а те,що дадуть.Фондування – це свого роду “карткова схема” для підприємств,яка була народжена в умовах дефіциту і,в свою чергу,породжувала штучний дефіцит і марнотратство.Розподільчий спосіб використання ресурсів штовхав підприємтсва на нагромадження запасів,які можна було обміняти на потрібні ресурси або мати про всяк випадок.

Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі засобами виробництва.Саме торгівлі,а не розподілу.Лише вона сприятиме певній заінтересованості підприємств у ефективному використанні матеріально – технічних ресурсів,примусить вивчати та прогнозувати попит,динамічно перебудувати виробництво з урахуванням замовлень споживачів,приймати оперативні самостійні рішення при зміні кон’юнктури.Ринок засобів виробництва,як і будь-який товарний ринок,передбачає економічну і юридичну відповідальність за виконання контрактів та поставок.Порушення їх призводить до втрати прибутку,а то і банкрутства.Демонополізація цього сектора економіки,відтворення в ньому розвиненого конкурентного середовища відбуваються через розвиток різноманітних форм власності у всіх галузях економіки,у тому числі й тих,що виробляють і реалізують засоби виробництва.

Формування повноцінного ринку засобів виробництва передбачає створення такого його інституту,як товарна біржа,де укладають контракти між виробниками і споживачами,забезпечується співвідношення цін попиту і пропозиції.

Ринок науково-технічних розробок та інформації. Цей сектор ринкового народного госпадарства обслуговує всі сфери людської діяльності.Без впровадження новітніх досягнень науки і техніки у виробництво не можна примножити національного багатства України,підвищити добробут її громадян,забезпечити їхнє духовне та інтелектуальне зростання.Цим визначається місце ринку науково-технічних розробок та інфрмації у суспільно-економічному житті.Проте значний науково-технічний потенціал у нашій країні використовується вкрай незадовільно.На винаходи,перспективні розробки,наукову інформацію майже немає попиту.Кількість підприємств,де використовувався хоча б один винахід,швидко зменшується,внаслідок чого невикористаними залишаються понад 80 відсотків винаходів,створених і зареєстрованих протягом 1985-1991 рр.Зменшення обсягів застосування досягнень науки і техніки призводить до консервації технічної відсталості народного господарства України з застарілими технологіями,вкрай спрацьованими основними виробничими фондами,порушеною екологією,важкими та небезпечними для людей умовами праці.

Причини такого становища криються в тому,що науково-технічні розробки здійснювалися на основі бюджетного фінансування і безплатно передавались,а не продавалися споживачам.Останні не тільки не несли відповідальності зі їхнє використання,а й не були зацікавлені у виокристанні їх,оскільки конкуренції не було,і вони могли лишитись дотації,яка виплачувалась з бюджету без урахування того,як працює підприємство.З такою економікою ринок несумісний.Вона,скоріше,як “королівство кривих дзеркал”,відбиває все у спотвореному вигляді.