Ресурсній потенціал підприємства та методи визначення його ефективності
Дм1999 = 92.3 + 398.5 = 490.8
Дм1998 = 114.5 + 385.7 = 500.2
Т2000 = 434.2 / (756.6 / 2006.7) = 1173.5
Т1999 = 398.5 / (490.8 / 1673.9) = 1374.1
Т1998 = 385.7 / (500.2 / 1649.5) = 1285.6
За отриманими даними будуємо графіки (див. мал.2.1, 2.2, 2.3)
Як видно з малюнків найбільший „простір” прибутку ВАТ „Житомир – Авто” мало у 2000 році. Це зумовлюється тим, що у цей рік практично з однаковим рівнем витрат ( у порівнянні з минулими роками) одержало майже в двічі прибуток.
Також треба розрахувати „зону безпеки” підприємства за аналізує мий період:
ЗБ = (ВР – Т) / ВР
ЗБ1998 = (1649.5 – 1285.6) / 1649.5 = 0.22 або 22 %
ЗБ1999 = (1673.9 – 1374.1) / 1673.9 = 0.17 або 17%
ЗБ2000 = (2006.7 – 1173.5) / 2006.7 = 0.41 або 41%
З наведених даних видно, що „найнебезпечнішим” для підприємства був 1999 рік („зона безпеки” – 17%).
ВисновокРезультати діяльності підприємства різноманітні і включають поряд з виробничими й економічними (фінансовими) підсумками досягнення в області технічного і соціального розвитку. Порівняння ресурсного потенціалу і результатів господарської діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства.
В умовах ринкової економіки основною метою діяльності підприємства є досягнення максимального прибутку. Всі інші цілі підлеглі цій головній задачі, оскільки прибуток є основою і джерелом засобів для подальшого росту інших показників.
Оскільки економічний результат виробництва в загальному виді визначається різницею доходу від продажу продукції (робіт, послуг) і витрат ресурсів на їхнє виробництво і реалізацію, важко переоцінити важливість аналізу витрат ресурсів і управління ними на підприємстві.
Управління ресурсами - засіб досягнення підприємством високого економічного результату. Воно не зводиться тільки до зниження ресурсоємності , але поширюється на всі елементи управління.
В умовах, коли спад виробництва в Україні досяг критичної риси і поставив цілі галузі буквально на грань виживання, три чверті промислових підприємств не мають прибутку, цього основного джерела розвитку. Більшість керівників і фахівців усвідомили нарешті, що тільки грамотне відношення до ресурсів на всіх етапах виробничого процесу дозволить виправити положення. До цього рішення підштовхує і систематичний ріст цін і тарифів на усі види ресурсів. Практично на кожнім підприємстві маються резерви для зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє домогтися росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності.
За останні роки вітчизняні наука і практика управління ресурсами просунулися вперед, використовуючи досягнення економічно розвитих країн з ринковою економікою і вже забувається досвід роботи передових підприємств у доперебудовний період.