Ресурсній потенціал підприємства та методи визначення його ефективності

суму середньорічної вартості власного капіталу.

Ф №2(ряд. 170+ ряд. 200)

Рв.к.= *100%

Ф№1(ряд. 380п+ ряд. 380к) *0,5

1998 р. = -114.5 / (6281.4 +6146.1)*0.5 = -0.018

1999 р. = -92.3 / (6146.1 + 5715.7)*0.5 = -0.015

2000 р. = -29.4 / (5715.7 + 5716.2)*0.5 = -0.005

3. Рентабельність операційної діяльності визначають як частку від ділення прибутку

від операційної діяльності на повну собівартість проданих оборотних активів

підприємства.

Ф №2 ряд. 100

Ро.д.= *100%

Ф №2 ряд. (040+ 070+ 080) + Ф№2 ряд. 090

1998 р. = -114.5 / (1278.7 + 246.7 + 150.8) + 35.7 = -0.066

1999 р. = -92.3 / (1333.9 + 213.2 +152.2) + 158.8 = -0.052

Провівши структурний аналіз витрат підприємства за даними балансів за 1998, 1999 та 2000 роки (див. таблицю 2.12) можна зазначити, що в загальній сумі затрат найбільшу питому вагу мають витрати на оплату працю: 1998 – 36.68%, 1999 – 35.96%, 2000 – 39.04%. Інші витрати мають практично однакову питому вагу, але як видно з таблиці 2.12 вага цих витрат також дещо змінюється з року в рік.

Прослідкувавши тенденцію в зміні матеріальних витрат: 1998 – 15.40%, 1999 – 21.36%, 2000 – 22.30% можна сказати, що питома вага матеріальних витрат збільшується ймовірніше всього за рахунок зростання ціни на сировину та матеріали, які використовуються в процесі надання ремонтних та інших послуг, а не в наслідок збільшення матеріалоємності наданих послуг.

Цікава тенденція спостерігається при структурному аналізі відрахувань на амортизацію. В розбивці по роках вони займають таку питому вагу в загальній сумі витрат: 1998 – 16.79%, 1999 – 19.77%, 2000 – 14.36%. Як видно сума амортизаційних відрахувань, по даних балансу за 1999 рік, збільшилась. Це пояснюється тим, що обладнання не відповідало сучасним вимогам, технічний стан його незадовільний, і у 2000 році керівництвом було прийнято рішення про його реалізацію і списання .

Виходячи з найбільшої питомої ваги можна зробити висновок, що на собівартість продукції найбільший вплив здійснили витрати на оплату працю.

При вивченні причин відхилень рівня матеріальних витрат від планового, попереднього періоду й інших баз порівняння ці причини умовно називають факторами цін, норм і заміни.

Під факторами цін мають на увазі не тільки зміну ціни на сировину і матеріали, але і зміну транспортно-заготівельних витрат.