Продуктивні сили і їх структура

2.4. Наука та інформація.

Наука має безпосереднє відношення до продуктивних сил. Науково-технічна революція – основне видібраження науки в економіці.Прогрес засобів праці, а отже, й техніки почався з часу виникнення первіснообщинного ладу, застосування переважно кам'яних знарядь, кістки та рогу, а перехід до мета¬левих знарядь праці, зокрема бронзових, відбувся за рабов¬ласницького способу виробництва, в якому мав місце пев¬ний розквіт науки, культури і мистецтва. Водночас техніч¬ний прогрес здійснювався відокремлено від наукового прогресу аж до кінця XVIII — початку XIX ст. І лише починаючи з цього періоду, тобто промислової революції, почалося швидке зближення наукового й технічного прогресу і як наслідок — поява цілісного науково-технічного прогресу (НТП), процесу перетворення науки на безпосе¬редню продуктивну силу, який тривав близько двох з по¬ловиною століть і завершився лише в середині 50-х років XX ст. — з часу розгортання науково-технічної революції. Якщо до промислової революції техніка розвивалася на основі поступового нагромадження емпіричних знань, то з цього часу вона стає результатом цілеспрямованого вив¬чення законів природи, матеріалізації наукових відкриттів.

Внаслідок промислової революції виникла крупна ма¬шинна індустрія, в якій, на відміну від мануфактури, що базувалася на ручній ремісничій техніці, з'являється робо-ча машина, яка приводить у дію знаряддя праці (раніше вони знаходилися в руках людини), використовує 'їх одно¬часно набагато більше, ніж людина, і значно більшої по-тужності. Це зумовлює появу нових суперечностей, новий тип взаємодії між особистими і речовими факторами ви¬робництва, а отже, нове джерело економічного прогресу.

Науково-технічна революція (НТР) як революційна форма НТП означає виникнення принципово нових за¬собів праці, нових предметів праці, джерел енергії, форм і методів організації виробництва, якісно нової основної продуктивної сили. Внаслідок цього революційних змін зазнає вся система продуктивних сил (в т.ч. процес взає¬модії елементів цієї системи), техніко-економічних відно¬син. Тому сутність НТР полягає у революції в технологіч¬ному способі виробництва, а отже, у взаємодії людини з природою (як змістові продуктивних сил), відносинах спеці¬алізації, кооперування тощо. Зокрема, домінуючою формою суспільного поділу праці з часу розгортання НТР став оди¬ничний поділ праці, в т.ч. його інтернаціоналізація, за якої десятки, навіть сотні підприємств у межах однієї або бага¬тьох країн виготовляють окремі деталі й навіть здійснюють окремі операції для одного кінцевого виробу. Основними рисами НТР є:

1)перетворення науки на безпосередню продуктивну силу;

2)кардинальні зміни в техніці;

3)до¬корінні перетворення головної продуктивної сили;

4)ре¬волюційні зміни у предметах праці, поява принципово но¬вих видів матеріалів з наперед заданими властивостями;

5)впровадження радикально нових технологій, основою яких є нові фундаментальні відкриття (лазерні, плазмові та ін.);

6)революція у використовуваних людьми силах природи;

7)революція у формах і методах організації ви¬робництва;

8)революція у засобах зв'язку.

Революційні перетворення у техніко-економічних відно¬синах зводяться насамперед до радикальних змін у суспільному поділі праці, зокрема в пріоритетності одиничного поділу праці на національній та інтернаціональній основі, у зменшенні розмірів економічно ефективних підприємств.

Зсередини 70-х років почався другий етап розвитку НТР, який характеризується новими кардинальними змінами в технологічному способі виробництва. Такими змінами є насамперед мікропроцесорна революція (зміст якої — елек¬тронна автоматизація матеріального виробництва й обігу, науково-технічної творчості, інших сфер діяльності людини), біотехнологічна революція (має на меті створення нових організмів з наперед заданими властивостями за допо¬могою генної та клітинної інженерії), поява промислових роботів нового покоління, або інтелектуальних роботів, швидкий розвиток космонавтики в практичних цілях тощо.