Продуктивні сили і їх структура
Предмет праці — це то, на що спрямована праця людини, що складає матеріальну основу май¬бутнього продукту.
В переважній більшості предмети праці в сучасних умовах самі являються продуктом попе¬редньої праці: ме¬тал на машинобудівельному заводі, цемент в будівництві, хло¬пок на прядільній фабриці та інше. У кінцевому рахунку усі вони чер-паються з комор природи.
Природа, земля — спільні предмети людської праці. Ті з них, які людина знаходить в самій природі (девствений ліс на корню, камений вуголь в недрах землі, риба в воді і інше), правомірно називати первісними. Піддаваючись перероботці, з часом все більш глибокій, вони перетворюються в сири матеріали або полуфабрикати. З розвітком науково-технічної револю¬ціі з’являється можливість створювати якісно нові предметы праці з заздалегіть заданими властивостями, саме такі, які відсутні в самій природі. Але й при цьому первинною основою залишається земля, природа. Зараз, як і в мунулому, повністю зберігають силу слова вы¬датного англійського экономіста Уільяма Петті: праця — ботько богатство, земля — його мати.
2.2.2. Засоби праці.Засобами праці називається річь або комплекс річей, які людина приміщує поміж собою й предметом праці й які служать як провідник впливу людини на цій предмет. Засоби праці виступають як продовження його природних органів, які використовуть в процесі праці. Рівень разви¬тку засобів праці во многом являється показником тіх відношень між людьми, при яких здійснюється виробництво.
До засобів праці відносять попереду всього знаряддя праці (різного роду механізми і машини, пристасування і инструмен¬ти, двигуни, передаточні апарати и інше). В умовах маши¬ного виробництва механичні засоби праці розвилися в систе¬му машин с тремя компонентами: робочей машиною, двигуном и передаточним пристроєм. Науково-технична революція при¬бавила до них новий компонент — управляючий пристрой, який виконає піддающієся формалізациї функциї розумової праці. Використовуя цій компонент, робітник поступово виходить з непосереднього процеса виробництва і становиться поряд з ним. Кореним образом змінюється й технологія.
Механічні засоби праці сос¬тавляють костну и м’язну систему виробництва. Засоби праці, в яких поміщуються самі предметы праці, составляють «сосудисту систему виробництва» (трубы, цистерни, сосуди, йомкости и инше). В деяких отраслях господарства, на приклад у хімічній і нефтехімічній промисловості, энергетиці, метал-ургії, вони грають первостепову роль. Здесь грань між костно-м’язовою і сосудистою системами виробництва практично зникає. Управляючий пристрій образує «нервную систему» виробничого організму.
В більш широкому розумінні до засобів праці належать усі ті речі, які, хоч безпосередньо й не входять в процесс праці являються для нього цілково обов’язковими, бо без них праця не могла б здійснюватися. Це — всезагальні умови виробництва: виробничи будівлі, дороги, інші засоби повідомлення й канали зв’язку; загальним засобом праці є сама земля, а в сільському господастві вона безпосередньо входить у процес виробництва як головний засіб і предмет праці.
Предмет і засоби праці в совокупністі виступають як засоби виробництва. На відміну від робочій сіли вони образують річовий фактор виробництва. Самі по собі без людської праці во¬ни нічого воробити не можуть. Тільки робоча сила — активний, творчий элемент виробництва. Приводючи в рух засоби й предмети праці, вона перетворює їх дійсні засоби виробництва. Лічний фактор завжди був й залишиться основним, єдиним творчим элементом виробництва.
2.3. Сутність і методи організації виробництва.
Із зростанням масштабів суспільного виробництва, поглибленням суспільного поділу пращ в усіх трьох формах (загальній, частковій та одиничній) посилюється значення системи управ¬лін¬ня економікою. Така система — це свідомо організований, цілеспрямований й ак¬тивний вплив різ¬них суб'єктів управління на процес розвитку та функціонування суспільного способу ви¬роб¬ницт¬ва, окремих його ланок. Ядром системи управління в економіці є ціле¬спрямований вплив на по¬треби, інтереси та цілі окремих інди¬відів, колективів людей, цілих верств і прошарків для до¬ся㬬нення поставленої мети. Основні об'єкти — це суспільне ви¬робництво в цілому (загальна форма), окремі сфери, галузі народного господарства, окремі сфери суспільного відтворення, ті чи інші елементи (або підсистеми) економічної систе¬ми (відносини власності, продуктивні сили, техніко-економічні відносини тощо (часткова форма) та окремі підприємства, організації й установи (одинична форма).
Управління як цілеспрямований і активний процес вклю¬чає такі відносно самостійні, логічно послідовні елементи: