Державне регулювання економіки у зарубіжних країнах

Західноєвропейська модель

В регулюванні ринку країн Західної Європи можна ви¬ділити два періоди: інтенсивного розвитку механізмів дер¬жавного регулювання і дерегулювання.

В період після “великої кризи” в Західній Європі почали широко використовуватись різні форми втру¬чання держави в економіку. В довоєнний і післявоєнний пе¬ріод розвиток господарських систем Західної Європи відбу¬вався у відповідності з основними рецептами кейнсіанства.

Держава активно кооперувалась з приватним капіталом, беручи на себе відповідальність за створення нових галузей і реконструкцію старих. Для 50—60-х років харак¬терне досить сильне втручання в економіку, прийняття обо¬в'язкових для підприємств планів. В 70-х роках був здій¬снений перехід до індикативного планування, яке дозволило на демократичній основі координувати позицію держави і приватного бізнесу.

У механізмі регулювання сучасного ринкового господарст¬ва країн Західної Європи індикативне планування заміню¬ється стратегічним.

Головний принцип централізованого керівництва у Західній Європі полягає у створені центральними органами регулювання” штучних правил гри”для господарських суб”єктів, які спонукають їх діяти у бажаному для економічної ситуації напрямі.

Чітко виявились два нових підходи в державному регу¬люванні ринкового господарства: макрорегулювання, зас¬новане на податково-бюджетному і кредитно-грошовому ін¬струментарії, та індустріальна політика, спрямована на структурну перебудову економіки.

Макроекономічна політика державних ор¬ганів у країнах Західної Європи спрямована на створення максимально сприятливих умов для приватного прибутково¬го нагромадження капіталу.

Європейські країни виробили засоби стимулювання рин¬кових підприємств (венчурного

бізнесу), які працюють на найновіших напрямках науково-технічного прогресу, шляхом безпосереднього виділення державних кредитів, зниження оподаткування на біржові доходи, надання державних га¬рантій.

Особливістю сучасного західноєвропейського ринку є ін¬теграція і перехід від внутрідержавного до міждержавного його регулювання. І на національному і на міждержавному рівнях здійснюється певне втручання в господарське життя ЄС з боку Комісії Європейської співдружності. Ради Мініст¬рів ЄС, Європейського парламенту і суду ЄС.

Американська модель

Сучасна ринкова економіка США є не стихійною, а регу¬льованою державою.

У США механізм державного ре¬гулювання пройшов декілька етапів. На початку 70-х років у режимі жорсткого адміністративного регулювання перебувало багато галузей економіки США. Основними причинами введення жо¬рсткого регулювання галузей економіки були обме¬ження монополії і обмеження конкуренції. В арсеналі елементів державного регулювання ринку США важливе місце зайняло державне програмування економіки, яке охопило розробку як загаль¬нонаціональних, так і регіональних програм.

У 80-і роки США відмовились від традиційної системи регулювання, яка грун¬тувалась на кейнсіанській моделі і замінили її системою, ос¬нованою на проведені політики монетаризму і економічної теорії «пропозиції». Держава регулює відносини сторін, за¬безпечує їх свободу, стимулює чесну ділову активність і ка¬рає тих, хто ігнорує право та інтереси суб'єктів ринку. В умовах сучасної ринкової економіки, яка характеризу¬ється наявністю великої кількості не тільки малих і середніх підприємств, але й монополізованих комплексів, ринкове саморегулювання доповнюється і формується в механізм ці¬леспрямованого макроекономічного регулювання.

При цьому зусилля держави концентруються на недопу¬щенні монополізму, контролі за реалізацією антимонополь¬ного законодавства, стимулюванні передових технологій.