Макроекономічна рівновага та її похідні

граничної продуктивності,або віддачі факторів.Тобто,в умовах

певної технології виробництва збільшення якогось із факторів

при незмінності інших,починаючи з їх певної комбінації.перед-

бачає зменшення приростів виробництва.

Зрозуміло,що дії цього закону"підпорядковується" і вироб-

нича функція Yr = F(L,l,K,T).

Відповідно до вимоги цього закону,для виробничої функції

повинно бути властиве додатне ззначення похідної першого по-

рядку dYr/dL>0,що відображає факт збільшення продукту при за-

лученні додаткового ресурсу,і водночас від'ємне значення

похідної другого порядку d2 Yr/dL2<0, що означає саме спадання

віддачі фактора після досягнення певної межі його нагромадження.

Традиційно приймається,що для короткотермінового періоду

лише фактор праці є змінним,всі інші - земля,капітал,техноло-

гії - постійні.Тому ринок ресурсів у класичній моделі зводить-

ся до ринку праці,а продукт розглядається як функція ресурсу

праці.(І.Радіонова"Макроекономіка та економічна політика"с.15).

Макроекономічний оптимум грунтується передусім на рівно

вазі ринку праці і виробничої функції.Остання визначає пропо-

зицію на ринку товарів.За класичною моделлю,відповідь на пи

тання "скільки товарів має бути запропоновано на ринку?"слід

шукати у взаємодії ринку праці і виробничої функції(система

графіків).

L

Ринок грошей. У макроекономічній моделі рівноваги гроші є