Макроекономічна рівновага та її похідні
граничної продуктивності,або віддачі факторів.Тобто,в умовах
певної технології виробництва збільшення якогось із факторів
при незмінності інших,починаючи з їх певної комбінації.перед-
бачає зменшення приростів виробництва.
Зрозуміло,що дії цього закону"підпорядковується" і вироб-
нича функція Yr = F(L,l,K,T).
Відповідно до вимоги цього закону,для виробничої функції
повинно бути властиве додатне ззначення похідної першого по-
рядку dYr/dL>0,що відображає факт збільшення продукту при за-
лученні додаткового ресурсу,і водночас від'ємне значення
похідної другого порядку d2 Yr/dL2<0, що означає саме спадання
віддачі фактора після досягнення певної межі його нагромадження.
Традиційно приймається,що для короткотермінового періоду
лише фактор праці є змінним,всі інші - земля,капітал,техноло-
гії - постійні.Тому ринок ресурсів у класичній моделі зводить-
ся до ринку праці,а продукт розглядається як функція ресурсу
праці.(І.Радіонова"Макроекономіка та економічна політика"с.15).
Макроекономічний оптимум грунтується передусім на рівно
вазі ринку праці і виробничої функції.Остання визначає пропо-
зицію на ринку товарів.За класичною моделлю,відповідь на пи
тання "скільки товарів має бути запропоновано на ринку?"слід
шукати у взаємодії ринку праці і виробничої функції(система
графіків).
L
Ринок грошей. У макроекономічній моделі рівноваги гроші є