Природа та сутність податку на прибуток

По-друге, щодо ставок оподаткування прибутку (доходу) підприємств вважається за доцільне вста¬новити:

а) з прибутку від реалізації продукції (робіт, по¬слуг) основної допоміжної і обслуговуючої вироб¬ничої діяльності — диференційовані ставки залеж¬но від рівня прибутковості підприємства;

б) з прибутку від реалізації зайвих основних фон¬дів, товарно-матеріальних цінностей і всіх видів до¬ходів — єдину ставку.

Ці ставки оподаткування підприємств не можуть бути довгостроковими (як це рекомендують окремі науковці). Вони залежно від різних обставин можуть або зростати, або зменшуватися, але протягом податкового року мають бути незмінними. Податкова ставка може змінюватися від 0 до 45 відсотків. Для цьо¬го можна використати методику, яка застосовується в США і яку запроваджено в Україні при нарахуванні прибут¬кового податку з доходів фізичних осіб.

По-третє, вважається за доцільне пільги з оподатку¬вання надавати лише за прибутком з основної діяль¬ності шляхом зменшення податкової ставки. Надан¬ня пільг за численними ознаками, які визначено в п. 1 ст. 1007 проекту Кодексу, може призвести до неправильного їх застосування і спричинити труд¬нощі в їх нарахуванні.

Таблиця 3. Пропоновані ставки та розмір податку.Кілька, зауважень і пропозицій щодо порядку ви¬значення оподатковуваного прибутку (доходу) під¬приємств. Якщо Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 1 липня 1997 року, приділяв цим питанням достатньо уваги. то цього не можна сказати відносно чинного Закону, який перенесено до проекту Кодексу.

Порядок обчислення оподатковуваного прибутку в системному вигляді у проекті Кодексу, по суті. від¬сутній. Він розпорошений по всіх статтях проекту, а це викликає немало запитань і непорозумінь.

Було б доцільним визначення прибутку (доходу), що є об'єктом оподаткування, викласти в од¬ній статті, як це мало місце в ст. З («Об'єкт опо¬даткування і порядок обчислення оподатковува¬ного прибутку») в Законі України «Про оподатку¬вання прибутку підприємств», який діяв до 1 лип¬ня 1997 року.

Висновки.

На протязі всієї історії розвитку людства жодна держава не змогла існувати без податків. Не зможе і Україна, особливо без такого податку, як податок на прибуток підприємств. Але, на жаль, регулюючій функції цього податку як інструменту регулювання розвитку виробництва надається другорядне значення. Для нашої держави податок на прибуток підприємств – це насамперед важливе джерело наповнення бюджету. І справді, податок на прибуток впевнено тримає друге місце за сумами зборів після податку на додану вартість. Але Уряд не стоїть на місці і хоче збільшити надходження від цього податку насамперед за рахунок збільшення бази оподаткування.

Але треба пам’ятати паралельно йде збільшення кількості збиткових підприємств. При цьому про зменьшення податкового тиску на виробників вже майже не згадується. А податковий опит підказує головний принцип оподаткування : “Неможна різати курку, яка несе золоті яйця”, тобто якою б великою не була необхідність держави в фінансових коштах на покриття мислимих і немислимих витрат, податки не повинні підривати зацікавленість платників в господарській діяльності.

На мою думку, одним з елементів вдосконалення податкової системи України є те, що необхідно приймати нові закони, які б були призначені для нормального користування, а не для заплутування користувачів цих законів. Читаючи Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” 1997 року та відгуки про нього складається враження, що він був прийнятий не для нормального користування, а для всебічної критики, і єдина подяка на яку заслужили автори цього Закону така: “Спасибі, що не написали більше.”

Ким потрібно бути та скільки потрібно часу, щоб зрозуміти формуліровку пункту 5.5.2 Закону (зараз над нею мучаються платники): “віднесення витрат на виплату або нарахування процентів за борговими зобов'язаннями у будь-якому податковому періоді дозволяється у сумі, що не перевищує суми доходів такого платника податку протягом звітного періоду, отриманих у вигляді процентів, збільшеної на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми отриманих процентів.” А тепер уявіть собі, що дану норму треба перекласти на англійську, німецьку або іншу іноземну мову та дати прочитати Вашим іноземним партнерам. Але ж пункт 5.5.2. адресований саме підприємствам з іноземними інвестиціями.