Природа та сутність податку на прибуток
Для уникнення подвійного оподаткування суми податків на прибуток, отриманих з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами підприємницької діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні.
Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку такого періоду.Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах: податок на капітал (майно) та приріст капіталу, поштові податки; податки на реалізацію (продаж); інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків, чи оподатковуються окремим податком згідно із законодавством іноземних держав; суми податку; сплачені з пасивного прибутку (дивіденди, проценти, страхування, роялті).
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток проводиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.
3. Основні проблеми функціонування податку на прибуток та можливі шляхи їх розв’язання.
Серед податків, які справляються сьогодні відпо¬відно до законів України з оподаткування, за сумою надходжень до бюджету друге місце посідає податок на прибуток (дохід) підприємств. Про це перекон¬ливо свідчать дані наведеної нижче таблиці.
Таблиця 2.
Структура податків та їх питома вага в бюджеті Закарпатської області за 1998 рік
Але, відіграючи таку важливу роль в формуванні доходів бюджету, податок на прибуток підприємств одночасно спричиняє пагубний вплив на виробництво. положення навряд чи дозволяють податку на при¬буток нести функцію опти¬мального механізму перераху¬вання частини доходів бізнесу державі, не завдаючи при цьо¬му непоправної втрати бізнесу.
Негативна дія податку на прибуток підприємств на ви¬робництво виявляється в тому, що майже в 2,5 раза перевище¬ні планові суми його надход¬жень у зведений бюджет 1998 р. при рості кількості збиткових підприємств, що у 1998 р. досягло 52% у промисловості і 92% у сільському господарстві (відзначимо, що збитковість по бухгалтерському обліку далеко не завжди свідчить про збитко¬вість по податковому обліку) .
Але схоже на те, що проблеми удосконалення не дуже цікавлять наш уряд. Зараз вже не йде мова про послаблення податкового тиску, уряду потрібні гроші, багато грошей. Тому одночасно з подачею проекту бюджету на 2000 рік, Кабмін запропонував Верховній Раді внести зміни та доповнення в деякі закони. Таким чином він сподівається розширити базу оподаткування на наступний рік і скоротити кількість льгот, що надаються.
В Закон “Про оподаткування прибутку підприємств” запропоновано внести зміни відносно обмеження терміну віднесення збитків від господарської діяльності на зменьшення оподатковуваного прибутку в наступних звітних роках.
Щодо ситуації пов’язаної з прогнозом надходжень від оподаткування прибутку підприємств, то вона досить вражаюча. Уряд уперто вважає, що наступного року зросте обсяг промислового виробництва продукції, а звідси – збільшиться прибуток. Тому прогнозова сума цього податку майже на 1,4 млрд. грн. більше ніж враховано в розрахунках на нинішній рік .
Цей податок дійсно показує добру збираємість, яка могла б зберігтися при умові, що підприємства не падуть під важким налоговим тиском, наприклад, в цьому році збільшилася заборгованість по сплаті цього податку. Так, на 1 серпня недоімка збільшилася майже вдвічі і склала майже 2,8 млрд. грн.
Розглянемо, які ж положен¬ня закону сприяють росту збит¬ковості і поглибленню платіж¬ної кризи. Насамперед відзна¬чимо, що ним передбачений зовсім новий підхід до визна¬чення господарської діяльності — основною її ознакою є факт одержання прибутку за умови. що діяльність особи, спрямова¬на на це, є регулярною, постій¬ною та істотною. Дане визна¬чення господарської діяльності суперечить положенню Дер¬жавного класифікатора «Кла¬сифікація видів економічної ді¬яльності», розробленому Держкомстатом України і орієнтова¬ному на вимоги Європейського Союзу. Відповідно до класифі¬катора, господарська діяльність характеризується такими озна¬ками: