Азотна кислота

1.мінеральних азотних добрив;

2.нітратів;

3.мінеральних солей,які містять азот;

4.барвників;

5.нітролаків;

6.розчинників;

7.кіноплівки;

8.продуктів органічного синтезу;

9.фармацевтичних препаратів;

10.вибухових речовин.

Як окислювач HNO3 знайшла застосування в ракетобудуванні та в ракетному топливі.

На сучасному етапі промисловістю випускаються слідуючі види азотної кислоти:

1.неконцентрована,з вмістом HNO3 50-60 %;

2.концентрована,з вмістом HNO3 96-98 %;

3.реактивна особливої чистоти,густиною 1430кг/м3 та вмістом HNO3 65%.

Неконцентрована азотна кислота використовується для виробництва азотних добрив та мінеральних азотомістних солей.

Концентровану азотну кислоту застосовують для одержання вибухових речовин, утропіну, ксилолу,нафталіну та інших продуктів органічного синтезу.

Реактивну азотну кислоту особливої чистоти використовують в фармацевтичній промисловості,в наукових дослідах,в ракетобудуванні та як окислювач в ракетному топливі.

Основними світовими виробниками азотної кислоти являються США, Англія, Франція,Німечинна,Італія,Китай,Росія та Україна.На долю цих країн припадає більше ніж 90 % її світового виробництва.

Сучасне зростання виробництва HNO3 відбувається за рахунок технічної модернізації та технологічного оновлення її виробництва на діючих підприємствах та запуску нових підприємств у країнах,що розвиваються.

1.Історія основних методів промислового виробництва азотної кислоти.

Натрієва селітра відома людству з давніх часів.Першою письмовою згадкою про її одержання являються роботи арабського вченого Гебера дотовані 778 роком,в яких описав спосіб приготування «міцної горілки»(так він називав азотну кислоту) шляхом перегонки галуну і селітри.У 1650 році Глаубер запропонував добувати азотну кислоту, дією концентрованої сірчаної кислоти на калієву селітру.Цей процес заснований на слідуючій реакції