Вплив природних катастроф

2.4. Особливості вербального та невербального інтелектального розвитку.В результаті проведеного дослідження, вербального інтелекту дітей, які проживають в забруднених районах Росії І.А.Козловою та співавт [Козлова // Наслідки Ч.к.] з використанням спрінінг-методики визначених словникового запасу з допомогою картинок було вирахувано ІQ кожної дитини. В забруднених районах число дітей з ІQ менше 70 становило 94 особи, в той час, як в контролі - 8 ( р ? 0,045).

Інтелектуальні порушення спостерігалися у 43 (5,9%) дітей, порівняно з контролем 6 (2%). Кількість дітей з відхиленнями інтелектуального розвитку в забрудненних районах вища в 3 рази, ніж в чистих.

Дослідження дітей в забруднених районах Брянської області, проведені І.А.Козловою стосуються оцінки зниження лише вербального чи невербального інтелекту. Однак, низькі показники як вербальної так і невербальної сфери, може вказувати на зниження загального інтелекту.

Продовження на стор.7 (// Психічний розвиток "Як свідчать результати, отримані за допомогою тесту3 Венснера...)

??Вставка

Як свідчать порівняльна характеристика вербального інтелектуального коефіцієнту, у дітей молодшого шкільного віку зони РЕК спостерігаються достовірно геопоказники??, ніж в контролші:

в 6 років 77,0 ? 4,3 і 96,4 ? 3,0 при t = 3,7;

в 7 років 72,1 ? 2,7 і 94,5 ? 3,0 t = 5,6;

8 років 73,3 ? 2,3 і 90,2 ? 3,3 t = 4,2.

??Особливості психічного розвитку у дітей та підлітків,

що мешкають у зоні посиленого

радіоекологічного контролю Прикарпаття.

Чорнобильська катастрофа своїми наслідками зачепила долі сотень тисяч людей і посіяла тривогу про майбутнє нашої країни, основою якої є діти. Внаслідок аварії великий контингент дитячого населення потрапив під вплив екологічно несприятливих факторів [2, ст. 63].

Особливий неспокій викликають зміни у психічному розвитку дітей, які перебувають під впливом малих доз радіації. Діти більш вразливі до опромінювання, оскільки що клітини підростаючого організму більш радіочутливі, ніж зрілі (Baredsen Q. W.1982). Існування суперечності деяких даних, імовірно,пов'язана з природньою фазністю біологічних процесів, яка визначає чутливість суб'єкта.

Протягом багатьох років існувала думка про резистентність ЦНС до дії іонізуючого опромінення. Досі вважалося загальновизнаним, що лише високі дози радіації здатні уразити клітинні структури мозку. Це узгоджувалося з відсутністю видимих морфологічних і виражених функціональних змін. [2, ст.69]

Однак дані вітчизняної і зарубіжної літератури 30-50-их років вказують на те, що нервова система на дію іонізуючого опромінення звичайно реагує вегетативними змінами навіть від малих доз опромінення. [3, ст. 69]. Зокрема Ліванов М.Н. вказує на існування реакції ЦНС людини на дію малих доз радіації (0,06-0,65Рад) змінами судинного тонусу, зниженням артеріального тиску, тенденцією до брадикардії. Хворі скаржаться на швидке наростання слабості, погіршення пам'яті, дратівливість. [3]

Показано, що зміни стану здоров'я, що пов'язані з впливом малих доз радіації, проявляються у найрізноманітніших порушеннях, зокрема емоційно-особстісної та інтелектуально-мнестичної сфери. [4, ст. 50]