Обґрунтування доцільності створення лісових культур

Рис. 5.2. Садіння дерев: а - неправильне; б - мілке; в - правильне.

Для садіння використовуються сіянці деревних порід: 1-2-річні сосни, модрини, 2-3-річні - ялини, дуба, клена, ясена та інших .листяних, 3-4-річні - кедра та ялиці.

СПОСОБИ, ТИПИ, СХЕМИ ЗМІШУВАННЯ ДЕРЕВНИХ

ПОРІД І СПОСОБИ РОЗМІЩЕННЯ ПОСАДКОВИХ МІСЦЬ

Для вирощування штучних насаджень можна застосовувати різні способи, типи та схеми змішування порід залежно від біо¬логічних і лісівничих властивостей деревних компонентів, їх вза¬ємодії між собою протягом усього періоду лісовирощування, ти¬пу лісорослинних умов і типу лісу, густоти культур і агротехніки їх створення. Лісові культури створювалися в напрямі від прос¬того (змішування в рядах) до складного (змішування рядами і в рядах) змішування. Порядок розміщення сіянців або саджанців деревних і чагарникових порід на лісокультурній площі нази¬вається схемою змішування.

Спосіб змішування об'єднує схеми та типи змішування. На¬приклад, спосіб змішування - чергування в рядах ок¬ремих посадкових місць, який використовується при створенні штучних насаджень у західному регіоні України, об'¬єднує наступні типи змішування: деревно-чагарниковий з почер-говим введенням садивних місць деревної породи та чагарника (за Г. М. Висоцьким); деревно-тіньовий з введенням супутньої тіневитривалої породи,

Схематичний профіль дубово-ялинової культурі; створеної за кулісним способом змішування.

яка, виростаючи в другому ярусі, є підго¬ном для головної (за М.Я. Дахновим); деревно-тіньово-чагарниковий з послідовним чергуванням у ряду посадкових місць голов¬ної та супутньої порід і чагарника.

Серед інших способів змішування одним з найбільш пошире¬них є кулісний, який використовується при можливості ви¬никнення конкурентних взаємовідносин між породами і загрозі, заглушення або витіснення зі складу насадження головних по¬рід. Кулісний спосіб, поряд з рядовим, є найбільш пер¬спективним також і з точки зору агротехніки створення культур, догляду за ними та проведення лісівничих заходів. При встанов¬ленні широких куліс мікрокліматичні умови в кожній з них набли¬жаються до таких як у чистих насадженнях. Тому не бажано-висаджувати широкі куліси з таких порід, як ясен, модрина, ака¬ція біла, тому що грунт під ними швидко задерніває і лісорослин¬ні умови погіршуються. Широкими 6-8-рядними кулісами вво¬диться головна порода (наприклад, дуб звичайний), вузькими 2-3-рядними - супутні підгінні або високопродуктивні швидко¬рослі, які теж можуть виконувати роль підгону (ялина, дугласія та ін.). Кулісний спосіб включає також комбінований (деревно-тіньово-чагарниковий) та деревний (за Л. Г. Барком) типи змішування порід у лісових культурах.Успішно застосовуються ланковий або г р у п о в о-л а н к о-в й й способи змішування, коли супутні та головні породи чергують¬ся в рядах групами посадкових місць. При цьому краще зберіга¬ються введені породи, забезпечується краща мінералізація опаду та збагачення грунту елементами живлення (наприклад, при вве¬денні дуба ланками в ряди сосни в типах В3ДС). У типах лісу, де спостерігаються напружені взаємовідносини між породами, вико¬ристовується групово-ланковий спосіб змішування, який за своєк> характеристикою ближчий до шахового. Останній за розміщенням посадкових місць більше відповідає природі лісу. Збереженість деревних порід тут висока, але ускладнюється агротехніка створен¬ня таких культур, необхідно використовувати ручну працю. Шаховий спосіб змішування дає змогу сформувати змішані насад¬ження з рівномірним розміщенням деревних порід різних видів на лісокультурній площі.

Для змішування в рядах, а також при змішуванні рядами по¬трібно ретельно добирати деревні породи, які б не відрізнялися значною мірою за темпами росту і розвитку, стимулювали б ріст одна одної. Зокрема, недоцільно вводити в ряди дуба з свіжих типах черешню, ясен, берест. Введення ж липи або клена стиму¬лює ріст головної породи, сприяє більш швидкому зімкненню в рядах і між рядами.

Таблиця

Способи та схеми змішування порід у лісових культурах

(за Кальним П. Г., Гордієнком М. І., Корецьким Г.С. 1986)