Обґрунтування доцільності створення лісових культур
При осінній сівбі нема потреби стратифікувати насіння і зберігати їх протягом зими, сходи з'являються ранньою весною і ростуть інтенсивно. Однак основні недоліки - поїдання насін¬ня гризунами, пошкодження посівів весняними заморозками або вимокання їх - можуть звести нанівець усі зусилля лісівників.
Глибина сівби залежить від розміру насіння, часу сівби, ме¬ханічного складу грунту. Дрібне насіння висівають на меншу гли¬бину, ніж крупне, восени насіння висівають більш глибоко, ніж навесні, на глинистих грунтах - мілкіше, ніж на суглинкових або супіщаних. На легких грунтах - піщаних, супіщаних - насіння шпилькових порід висівають на глибину 1,5-2,0 см, на суглинко¬вих - 1,0-1,5 см, жолуді - на глибину 4-8 см, горіхи - 6- 10 см.
При створенні лісових культур використовують п'ять способів сівби насіння.
Рядкова сівба передбачає висівання насіння рядами з однаковими шириною міжрядь і глибиною сівби.
Стрічково-лункова сівба передбачає висівання на¬сіння в лунки, розміщені в рядку на однаковій відстані одна від одної, по декілька насінин в одну лунку.
При сівбі біогрупами насіння висівають гніздами-площадками переважно квадратної форми, площею 1 м2, на яких міститься кілька лунок (наприклад, п'ять, у вигляді конверта). Уперше цей спосіб був запропонований В.Д.Огієвським під наз¬вою густої культури дуба місцями.
При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближу¬ються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці ста¬новить ЗО-40 см, а відстань між стрічками значно більша - 3-5 м.
При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.
Садіння лісу - створення лісових культур шляхом висаджу¬вання сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5-7 разів скорочу¬ються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджу¬ються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розмі¬щення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічу¬ються трав'яною рослинністю та порослю деревних порід. Змен¬шується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповіль¬неного росту вони вже пройшли в розсаднику.Кращий час для садіння - рання весна до початку вегетації рослин, тому що вони швидше оправляються після садіння, швид¬ше заживають пошкодження кори та коріння, відновлюються всмоктуючі корінці. Рідше практикується осіннє садіння у період скидання листя у листяних і здерев'яніння пагонів у шпилькових порід, але не пізніше ніж за два-три тижні до перших заморозків. Садивний матеріал із закритою кореневою системою можна ви¬саджувати протягом усього вегетаційного періоду. При викопуван¬ні, транспортуванні та зберіганні садивного матеріалу слід забез¬печити його життєдіяльність, не допускаючи висихання або запрі¬вання підземної і надземної частин.
Існує п'ять способів садіння: рядкове, стрічкове, коридорне, біогрупами, широкосмугове. Лісові культури насаджують лісоса¬дильними машинами, а здебільшого - вручну через нестачу тех¬нічних засобів. На землях меліоративного фонду, а також на схи¬лах крутістю понад 12° садіння здійснюють лише вручну.
При садінні вручну сіянці (саджанці) можна висаджувати: 1) з оголеним корінням під звичайні або спеціальні лопати в ям¬ки (рис. 5.2); 2) із защемленням оголеного коріння в створені щілини під клиноподібну лопату, меч Колесова, коли коренева система защемлюється у вертикальній площині; на важких грун¬тах це погано впливає на ріст коріння, призводить до його дефор¬мації, внаслідок чого погіршуються приживлюваність і ріст куль¬тур; 3) У штучні мікропідвищення на утворюються шляхом перекидання дернини на дернину; 4) сад¬жанці з закритою кореневою системою («Бріка», «Брикет») руч¬ним посадковим інструментом «Ліліпут».
Весною лісові культури створюють насамперед на ділянках з легким і добре прогрітим грунтом. На схилах північної експози¬ції з важкими непрогрітими грунтами культури створюють піз¬ніше. В однакових умовах спочатку створюються культури листя-лих, пізніше - шпилькових порід. Приживлюваність рослин різ¬ко знижується при садінні сіянців або саджанців з бруньками, які вже пішли в ріст. Тоді як надземна частина активно випаровує вологу, кількість її не поповнюється корінням, яке тільки почи¬нає приживатися, і внаслідок порушення нормального водообміну сіянці гинуть.