Обґрунтування доцільності створення лісових культур
можна використовувати терасери, площадки розміром 0,5-0,8X1.0- 2,0 м створюють уручну.
У лісах зелених і паркових зон при створенні захисних смуг уздовж автомобільних доріг улаштовують ямки як уручну, так і за допомогою ямокопача ЯК-1.
Залежно від стану зрубів і типу лісорослиниих умов викорис¬товуються різні технологічні схеми обробітку грунту.
На площах з розвинутим трав'яним покривом нарізають бо¬розни завглибшки 8-10 см лісовими плугами ПКЛ-70, ПЛ-1. Плуг ПЛП-135 прокладає борозну шириною 135 см з утворенням і коткуванням трактором двох скиб шириною 70-80 см і товщиною 20-30 см.
При обробітку грунту плугом ПКЛ-70-5 з однополицевим кор¬пусом утворюється скиба шириною 50 см, товщиною 20-25 см і дренажна борозна.
На зрубах зі свіжими слабозадернілими супіщаними та лег-косуглинковими грунтами необхідне розпушування грунту сму¬гами на глибину 10-15 см з одночасним перемішуванням під¬стилки та мінерального шару.
Якщо необхідно створити мікропідвищення, грунт обробляють плугом ПЛМ-1,3, який формує мікропідвищення шириною 70 - 80 см та висотою до 25 -см над рівнем необробленої поверхні (рис. 5.1,5), в процесі роботи шнекової фрези ФЛШ-1,2 форму¬ються мікропідвищення з верхнього шару грунту.
Плуг лісовий ПЛ-2-50 нарізає скиби шириною 50 см та тов¬щиною 20 - 25 см.
Для прокладання осушувальних канав з одночасним утворен¬ням скиб під висівання або садіння лісових культур використо¬вують плуг лісовий ПЛО-400 і плуг шнековий ПШ-1. Плуги про¬кладають канаву глибиною 40 і ЗО см з укладанням по її краях двох скиб і одночасним їх відсуванням від краю канави.
Перед обробітком грунту на площах, зарослих чагарниками, останні зрізають кущорізами і збирають граблями-кущозбирачами у вали. Далі грунт обробляють чагарниково-болотними плуга¬ми ПБН-100А, ПБН-75 і ПКБ-75, а поверхню вирівнюють важ¬кими дисковими боронами типу БДТ-3,0.При обробітку грунту під лісові культури на ділянках, зарос¬лих пирієм та іншими коренепаростковими бур'янами, а також щоб зменшити кількість наступних доглядів за культурами, ви¬користовують гербіциди, їх вносять переважно під скиби плужних борозен, рідше ними обробляють грунт на площадках. Гер¬біциди слід добирати з таким розрахунком, щоб вони знищували трав'яну рослинність, але не завдавали шкоди сіянцям чи сад¬жанцям. Широко використовують симазин, атразин, амінну сіль 2,4-Д, далапон та ін.
МЕТОДИ І СПОСОБИ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР
Розрізняють наступні методи створення лісових культур: сівба, садіння і комбінований метод.
Сівба лісу - це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж са¬діння, однак і менш ефективний. Сіють восени або навесні. Кра¬ще сіяти навесні в найбільш ранні строки з тим, щоб сіянці краще використовували наявну в грунті вологу, швидше вкорінювалися і накопичували максимальну кількість фітомаси протягом вегетаційного періоду.
Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав'яної рослинності і природної порослі й тому ви¬магають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося. Метод сівби відповідає самій природі лісовідновлення: ліс, створений сівбою, більш довговічний, ніж створений садінням. Це пояснюється на¬самперед відсутністю деформації кореневої системи та інших по¬шкоджень сіянців, які неминуче виникають при викопуванні, тран¬спортуванні та садінні. Сівбу доцільно також проводити під на¬метом деревостану (попередні культури), який через два-три ро¬ки буде вирубуватися.
Ефективність створення культур сівбою передусім залежить від оптимального поєднання екологічних факторів - тепла, воло¬ги та аерації грунту, від строків, норми висіву, глибини та спо¬собів висівання насіння, від ретельності доглядів за грунтом і сходами. Після появи сходів необхідною стає наявність ще двох екологічних факторів - світла й поживних речовин у грунті. Забезпечити в необхідній кількості усі перелічені фактори, що зумовлює обмеженість застосування посіву лісу, здебільшого не вдається.